"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Дронь Артур
Художниця Альбіна Колесніченко про книгу «Мирослава та інші з нашого двору»
Нова книга Ольги Купріян «Мирослава та інші з нашого двору» є надзвичайно літньою не лише завдяки сюжету та цікавим описам дитячих канікул. Найтеплішою порою року віє також від художнього оформлення.
 
Будні Мирослави та її друзів читачі можуть розглядати на обкладинці та ілюстраціях Альбіни Колесніченко. Що допомогло художниці так точно намалювати дитинство? Наскільки двір Мирослави схожий на двір Альбіни? Дізнаймося про це з перших уст.
 
***
 
«На одному подиху» — фраза, якою я описую роботу над книжкою Ольги Купріян «Мирослава та інші з нашого двору». Створення ілюстрацій, розробка героїв, знайомство з історією, комунікація з командою видавництва — у всіх процесах було багато повітря та свободи. 
 
Просто і захопливо про пригоди дітлахів з одного двору. Про можливість подумки повернутися в дитинство. Про знайоме кожному відчуття, коли «ціле життя тривалістю в літо». Чи впізнавала я своє дитинство? Звичайно! Чи сміялася, читаючи? Ще б пак! Чи заздрила? Так, тій дитячій безтурботності, яку часто губиш серед буденних справ. Це той творчий проєкт, після завершення якого енергії та натхнення тільки додалося. 
 
Робота над створенням ілюстрацій зайняла менше, ніж півтора місяці: від знайомства з текстом до відмальовки всіх сюжетів і обкладинки в кольорі. Все було динамічно, але без поспіху.
 
Завдяки конструктивній і якісній комунікації все склалось з першого скетчу, який мав бути просто схематичним орієнтиром для подальших візуалізацій. Але став першою ілюстрацією на форзаці — офіційним знайомством з усіма героями твору. Бачення персонажів одразу зійшлося на 100%!
 
Так було і з ідеями до сюжетів. П‘ятиповерхівки, двори з клумбами, під’їзди з великими вікнами. Балкони, захаращені консервацією та речами, які «а раптом ще знадобляться». Тарзанки на дереві, футбольне поле. Та ж усе про справжній двір із мого дитинства! І чи варто додавати, що в 15 хвилинах їзди на велосипеді від мого будинку знаходився аеродром із літаками? Майже всі референси для сюжетів знаходилися у голові, тож достатньо було тільки пригадати дитинство.
 
Для мене це ще й новий досвід, адже я вперше працювала над чорно-білими ілюстраціями для книги. Експерименти — це завжди трішки тривожно, коли мова йде про книжку, яка скоро з’явиться на полицях. Але я безмежно вдячна команді за велику довіру і слушні поради, які додали впевненості. І все вийшло пречудово! Тепер моя асоціація з книжкою — суцільне задоволення.
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage