Коли я зрозуміла, що написала дитячу книжку, то трохи злякалася. 

Письмо для мене імпульсивно-фантазійний процес в якому я потрохи стаю кожним героєм і проживаю з ними вигадані ситуації. Так ніби трохи сон чи делірій, в якому потрапляєш в інші виміри, насправді тижнями не зрушуючи з місця.

Ну тобто коли я завершила цей рукопис, у мене не було відчуття, що я написала книжку ДЛЯ дітей. Про себе-дитину, про взаємодію з дитинством з материнського боку, про страх дорослішання і сумнівність світу довкола — так, але як це сприйматимуть 6-10 річні читачі, оце хто зна.

Але у мене були дуже надихаючі провідники у світ дитячої літератури Наталка Малетич і Ольга Ренн, які залучали бета-рідерів з відповідної цільової аудиторії і запросили до співпраці ілюстраторку Ольгу Дехтярьову, яка інтуїтивно виділила не найпомітніші, але дуже важливі для мене моменти книжки.

І врешті, мені здається, що це вийшла класна пригодницько-філософська історія про присутність, зусилля, любов і час. Нехай дітям і батькам сподобається її читати разом.

Дякую «Видавництву Старого Лева», що зробили це можливим в такі непевні часи. Окремий низький уклін друкарні «Юнісофт Україна», бо наклад, який приїхав з Харкова, має дуже особливу цінність.