Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Дронь Артур

22 жовтня 1926 року у видавництві «Charles Scribner’s Sons» вийшла друком книга молодого письменника Ернеста Гемінґвея із назвою «The Sun Also Rises». Читачі одразу побачили в цьому романі щось таке, на що не натрапляли в літературі раніше. Лаконічний (телеграфний, як назвуть його згодом) стиль письма; розповідь про найголовніше натяками і недомовленостями; наповненість тексту водночас розпачем і надією.

У цьому романі було те, що відчували у двадцятих роках багато дезорієнтованих і втрачених після Першої світової війни людей. Відчуття порожнечі і пошуки того, чим цю порожнечу заповнити.

Сьогодні першому роману Ернеста Гемінґвея виповнюється 95 років, і це чудова нагода вкотре про нього поговорити.

 

І МИ БУЛИ ЙОГО ЧАСТИНОЮ

В університеті Роберт Кон був чудовим боксером, а зараз у нього є цілих два досягнення. Він написав роман і потрапив під каблук Френсіс. Найближчі плани Кона — другий роман і розрив стосунків. Але спершу буде фієста.

Джейк працює журналістом, живе у Парижі, вдає крутого хлопця вдень і не може впоратися зі своїми емоціями вночі. З війни він повернувся не сам, а разом із пораненням, через яке не здатен на сексуальні стосунки. Він сильний і зібраний, але в найважчі періоди проклинає жінок. І Брет Ешлі він проклинає. Але скоро буде фієста.

Від колишнього чоловіка Брет залишився титул леді Ешлі та постійний неспокій. Їй могло б бути добре з Джейком, бо нікого вона не кохає сильніше. Якби тільки вона могла задовільнятись платонічною любов’ю, чи якби Джейк міг пережити її численні зради. Так, їм могло б бути добре разом, хоч обоє розуміють, що цього не станеться. Але наближається фієста.

Майк приїжджає в Париж і готується одружитися з Брет. Він напивається, розповідає про військові медалі, які так і не забрав, та називає Брет «ласим шматочком». Так, він обов’язково з нею одружиться. Але вже після фієсти.

Білл мріє нарешті вирушити в Іспанію і порибалити з Джейком. Йому треба на певний період розчинитися у веселощах і алкоголі, тож він має намір так і зробити. Під час фієсти по-іншому не буває.

За спиною кожного з цих людей війна. Всередині кожного з них — окремий біль, який потрібно чимось заглушити. А попереду — спекотні іспанські дні фієсти. Дружня зустріч, п’яні вечори, веселі розмови і величезна форель з крижаної річки. Сварки, ревнощі, бійки та зради. Розпечене сонце, необмежена кількість вина, тореадори і бики. І все для того, щоб відкласти свою тривогу і розгубленість. Щоб не думати про внутрішню порожнечу і з трепетом сказати: «Цей гул не стихав, він огортав нас, і ми самі були його частиною».

ПІРНАЮЧИ НА ГЛИБИНУ

Ернест Гемінґвей писав книги, користуючись стильовим прийомом «теорія айсберга». Цей термін з’явиться пізніше, але перший роман Гема є чудовим зразком цього прийому. «Фієсту» можна читати на кількох рівнях, досліджувати кілька пластів тексту.

Про що розповідає сама історія? Про молодих людей, які вирішили поїхати з Парижа в Іспанію, щоб побувати на фієсті. Вони подорожують, випивають, насолоджуються видовищем і проводять час в компанії одне одного. Розбираються зі своїми стосунками, розмовляють, люблять і ненавидять. Цю книгу можна читати як цікаву історію про дуже особливу подорож. А можна зануритись глибше.

А там, на більшій глибині, Гемінґвей розповідає про серйозніші речі. Наприклад, про стосунки людей з усією їхньою складністю та неоднозначністю. Про кохання, яке не може повністю реалізуватись через вади двох людей. І мова не лише про поранення Джейка, а й про характер Брет. Вона завжди і за будь-яких обставин може втекти до нього, а він завжди і за будь-яких обставин їй допоможе. Але на повноцінні стосунки вони не здатні. Брет не зможе без єдиної речі, на яку не здатен Джейк. А Джейк не зможе змиритися з головною пристрастю Брет.

Ось так воно. Ну й ну. Відпускаєш дівчину з одним чоловіком. Знайомиш її з другим, і вона з ним утікає. А тепер маєш їхати й рятувати її. І пишеш у телеграмі «цілую». І що тут скажеш.

Але неможливість любові — це тільки одна з багатьох неможливостей, про які пише Гемінґвей. Є ще неможливість наповнити себе, яка притаманна кожному герою. Неможливість вилікувати. Неможливість знайти. Бо якщо покоління назвали втраченим, то хіба воно не приречене на постійні спроби себе знайти? Вони не винні в тому, що обов'язково зазнають невдачі. Не винні, що намагаються заповнити порожнечу розвагами, алкоголем, гострими емоціями, риболовлею або чоловіками. Не винні в тому, що «переміщаючись з одного місця в інше, від себе не втечеш».

Що цим людям залишається? Постійний розпач і постійне почуття надії. Світлий смуток. Ось і все.

А що залишається читачам? Спробувати пірнути так глибоко, щоб охопити айсберг повністю. Чи хоч розгледіти його в каламутній воді. Почути далекі відгомони пострілів, які інколи згадує хтось із героїв. Наблизитись до того, що вони часто згадують, але не завжди називають війною. Виокремити Гемінґвеєві натяки і зрозуміти, що стало причиною порожнечі його героїв. Якщо вони не можуть знайти спосіб вилікувати себе, то може ми знайдемо спосіб уникнути хвороби?

 

ГЕМІНҐВЕЙ, ЯКИЙ ЗАВЖДИ З ТОБОЮ

Вперше українською мовою «Фієста» вийшла в 1979 році у перекладі Мара Пінчевського. Але знакові книги потребують не лише регулярних перечитувань, а й перекладів, бо ж із кожним поколінням така література має розмовляти його мовою. У 2017 у «Видавництві Старого Лева» з’явилось видання книги «Фієста. І сонце сходить» у новому перекладі Віктора Морозова та художньому оформленні Оксани Йориш.

Зараз твори Ернеста Гемінґвея промовляють до українців по-особливому. Книги, в яких автор говорить про війну (прямо чи такими натяками, як у цьому романі), сприймаються нами по-іншому. І «втрачене покоління» тепер стало не лише терміном з минулого, але й можливою реальністю у майбутньому…

Сергій Жадан назвав передмову до цієї книги «Гемінґвей, який завжди з тобою». Адже постійна актуальність Гема — це справді одна з найважливіших рис його творчості. Минуло 95 років від виходу «Фієсти», а вона зараз потрібна нам, як ніколи.

«Фієста» скоріше може нагадувати нам, що війна відтепер є словом із нашого повсякденного слововжитку, що вона тепер так само весь час присутня десь поруч, десь за кадром. І з нею відтепер доведеться рахуватись не лише тим, хто відчував її на дотик, але й тим, хто має справу з тими, хто її відчував. Загалом — великі книги добре вчать простим і важливим речам — вчать вірності, ніжності, вчать взаємопідтримки. Навіть якщо неможливість любові є очевидною, не слід відмовлятись бодай від взаємопідтримки, так мені видається.

З нагоди дня народження роману «Фієста. І сонце сходить» ви можете придбати книгу на сайті «Видавництва Старого Лева» зі знижкою 20%, скориставшись промокодом «Fiesta». Звучить, як непоганий спосіб долучитися до святкування, чи не так?

А щоб відчути цю книгу просто зараз, пройнятися мовою Гема і почуттями його героїв, пропонуємо почитати добірку особливих цитат із роману.

***

Мені начхати на сенс цього життя. Я тільки хочу знати, як його прожити.

***

Насамперед, щоб зав’язати дружбу з жінкою, треба в неї закохатися.

***

Такі вечері, як ці, мені добре запам’яталися ще з часів війни. Коли багато вина, всі забувають про небезпеку і відчувають, що все одно ніхто не в змозі відвернути те, що має неминуче статися.

***

Він завжди мав ту посмішку, немовби корида була якоюсь особливою таємницею, доступною тільки нам двом, нашим дещо скандальним і надійно приховуваним секретом.

***

Немає у вас жодних цінностей. Ви просто вже померли, ось і все.

***

— Я не вірю, що вона могла б одружитися з людиною, яку не кохає.

— Ну, — зронив я, — але вже зробила це двічі.

***

Дуже легко вдавати з себе крутого хлопця вдень, але вночі - це зовсім інша справа.

***

Ці очі, мабуть, дивилися б і дивилися навіть тоді, коли всі інші очі світу давно вже б нічого не бачили. Вона дивилася так, ніби на цій землі не було нічого, на що б вона не наважилася глянути, хоч насправді стільки всього її лякало.

***

Ми танцювали під акордеон, а ще хтось під банджо. Було душно, і я відчував себе щасливим.

***

Пиво було погане, я вирішив заглушити його смак коньяком, але той виявився ще гіршим.

***

Переміщаючись з одного місця в інше, від себе не втечеш.

***

Нікому не дано прожити своє життя інтенсивно, хіба що тореадорам.

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage