Дорога Святого Якова, з якої не можна зійти
Тимофійчук Єлизавета
14.10.2018
Книга Дзвінки Матіяш «Дорога святого Якова» – це історія паломництва шляхом Святого Якова, який проходить на півночі Іспанії та яким щороку йдуть 800 кілометрів пішки з важкими наплічниками тисячі людей з різних куточків світу.
«Ті, хто пройшов цю дорогу, вже не можуть із неї зійти. Навіть якби й хотіли. Хоча ніхто не хоче, щоб дорога святого Якова закінчилася. Паломники закохуються у дорогу міцно і назавжди. Вони повернуться додому й сумуватимуть. Інакше не буває. Дорога знає про це. І залишається з тими, хто нею йшов, назовсім. Через підошви легких сандалів чи гірських черевиків проникає у шкіру. Вона легка, хоча йти нею важко. Вона сповнена таємниць, хоча здається, що всі її таємниці давно розгадано й описано. Однак кожен новий паломник, потрапивши на дорогу, відкриває її таємниці заново».
Для мене книга ніби поділилась на дві частини. У першій йдеться саме про дорогу, якою йшла авторка та її чоловік. В другій – філософських роздумів і спогадів авторки. Початок книги – це ідеальне поєднання розповіді про дорогу, роздумів, які вона навіює, спогадів. Я дуже гарно могла собі уявити маленьку дівчинку у червоній спідниці з трьома кишенями, яка лунала у спогадах авторки. Але чи були то спогади? Бо читаючи далі я зрозуміла, що в описаних історіях є багато художньої вигадки. А це зовсім не те, чого ти очікуєш від автобіографічної книжки.
«Дорога говорить до нас через людські історії. Якби на ній не було нас, вона мовчала б. Дорогу оживляють люди – сильні і слабкі, веселі і сумні, наївні і прагматичні – різні. Всіх об’єднує щось одне, і я досі не знаю, як його назвати».
Авторка розповідає про різноманітні притулки для паломників, де вони ночують, перуть одяг і ділять спільні вечері з іншими паломниками, про церкви і пам’ятники паломникам, які зустрічалися їм на шляху, про людей з якими розмовляли, пили вино і співали. Про святого Якова, історію паломницької дороги та шляхів, що ведуть до міста Сантьяго-де-Компостела. Усе це цікаво читати.
Розповідь про паломництво Дорогою Святого Якова може спонукати спакувати наплічника, взути черевики, відправитися у подорож і знаходити відповіді на питання, які неодмінно дарує дорога кожному паломникові.
«Паломник не знає, що найцікавіші пригоди стаються тоді, коли ніхто не чекає пригод.
Паломник не знає, що пригоди містяться в не-пригодах: у монотонній ході рівниною, у слизьких спусках і пологих підйомах, у тому, як західний вітер віє в лице, як пече сонце, і у тому, чого не видно за черговим вигином дороги. У тому, що кожного ранку треба пакувати наплічник і йти далі.
Паломники багато чого не знають на початку паломництва. Вони сповнені очікувань, надій і передчуттів. Дорога тільки починається».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно