Встигли ми трішечки (ну добре, добре, скажемо правду: ду-у-уже) скучити за чудернацькими пригодами нашого друга – малого вовкулаченя Дольфі, як не забарилося продовження! У третій книзі із  серії автора Паула ван Лоона про хлопця, який перетворився на вовкулаку «Вовкулаченя Дольфі і Срібнозуб», Дольфі потрапить у нові халепи, зіткнеться ніс-у-ніс зі страшними небезпеками, але також матиме змогу зустріти нових друзів! Адже після чорної смуги обов’язково (ну просто обов’язково) наступає світла! Тож, вперед, за пригодами!

(повість для молодшого та середнього шкільного віку)

 

Коли на твоєму порозі з’являється незнайомець

Нарешті Дольфі відчуває себе по-справжньому щасливим: разом із найкращим другом Тіммі та його родиною малому вовкулаці затишно і спокійно, його приймають і люблять таким, яким він є насправді.  Крім того, після попередньої пригоди минув вже якийсь час, і хоч Дольфі й хвилюється за свою подружку Нуру, яку він із необережності теж перетворив на вовкулаку, але у цьому книжковому дивакуватому світі, здається, це особливо нікого не турбує.

Але одного дня на порозі будинку, де живе Дольфі, з’являється загадковий незнайомець, закутаний у довгий плащ, зі  шлейфом сигаретного диму за спиною. Дольфі й Тіммі сперечаються, хто це. Найманий вбивця, килер ? Та чоловік  називається… дядьком Дольфі, Зебом,  і вимагає віддати Дольфі йому на піклування, погрожуючи судовим рішенням! От, лишенько!

 

Довга дорога

Хоч Дольфі капець як не хотілося покидати  близьких йому людей і вирушати бозна-куди із цим пройдис… ой, тобто із дядьком, але він змушений це зробити. Родина Тіммі теж не йме віри у таку підозрілу та несподівану  появу рідні хлопця. А коли Зеб заманює вовкулаченя у клітку та закриває на ній замок, Дольфі здогадується: він потрапив у неймо-о-овірну-у-у халепу!

 

Врятувати Дольфі

Яку силу ми маємо, коли самотні, без товаришів та вірних друзів? Дольфі пощастило зустріти людей, яким він не байдужий: на його порятунок вирушає не тільки вся родина Тіммі, а ще й Нура, кузен Дольфі Лео  і його рідний дідусь – старий вовкулака!

Розкриємо невеличку таємницю: насправді дядько Зеб виявляється Зебеусом Срібнозубом, грозою усіх вовкулах (та й інших незвичних магічних сторінь), яких він продає колекціонерам… Доводиться тільки здогадуватися про ті страхіття, які чекають на Особливих Створінь, коли їх придбають…

Тільки б вдалося врятувати Дольфі!

Хвацька, динамічна, у гарному сенсі дивна та чудернацька історія, із не менш дивакуватими  і трохи схибленими персонажами (чого вартує тільки тато Тіммі, що любить переодягатися у жіночий одяг, носити на голові квіткові горщики та мріє перетворитися на вампіра; або Лео, який викладає слід, за яким його потрібно шукати, власними … какулями!), яка змушує читача постійно дивуватися неочікуваним сюжетним поворотам, інтригам, небезпекам. Здається, персонажі за крок до прірви, але завжди  у останню мить приходить порятунок!

Читач матиме змогу по-доброму посміятися із цієї трохи божевільної компанії,  щиро  поспівпереживати за кожного із персонажів, а після того, як перегорне останню сторінку – у нього одразу ж  виникне бажання дізнатися, що ж далі трапилося із Дольфі та його друзями!

Це історія про дружбу, перевірену складними ситуаціями; про цінність людей, які поряд; про добро, яке врешті-решт перемагає.

І, знаєте, спостерігаючи за Дольфі, розумієш – бути  ще тим диваком – це, насправді, не так і погано. Навпаки, це – круто! Кожен із нас трішки дивакуватий. Можливо, у тому, як ти відрізняєшся від інших – і прихована твоя потаємна сила, «родзинка»?

У третій книзі серії з’являються нові персонажі: наприклад, «блідий хлопець» – песимістичний та похмурий (бо самотній) вампір Валентин, якого ми б дуже хотіли «бачити» і у наступних книгах серії.

То що, чекаємо на повню ? Раптом Дольфі десь поряд? Ау-у-у-у!

 

А про попередні пригоди нашого героя можна прочитати у книгах «Вовкулаченя Дольфі» та «Вовкулаченя Дольфі і повний місяць».

 

Неймовірно дивакуватих вам читань!