Чи виникала у вас інколи така ситуація: пишете ви роман, статтю для журналу, художній твір на конкурс, поему, оповідання чи вірш, і раптом відчуваєте, що замало слів, що речення не ідеальне для вас, що воно сухо читається? Ви знаєте, що можете краще, і знаєте, що зробите краще. Але, можливо, певна допомога вам не завадить? Бо тут ми зібрали для вас книги, де можна отримати цю допомогу, взяти її від тих, хто має досвід з письмом і готовий ним ділитися. Налітайте!

 

«Комунікація від нуля. Есеї для Мані» Марія Титаренко

Як можна догадатися з назви книги – вона про комунікацію. Але комунікація дуже широке поняття. Про це нам і розповідає авторка. Розповідає в дуже особливий спосіб.

Нас, дорослих, вчить комунікувати Маня – донька авторки. Саме від неї, у її спосіб, ми дізнаємося про тексти, контексти, гру слів та сенсів.

Ця книга – ключ до хороших текстів. Марія Титаренко викладачка, тому на момент ми станемо її студентами, де у затишній авдиторії вправлятимемося у письмі, будемо вести щоденник брехні, розповідатимемо про себе, поки говорить сірник, описуватимемо звуки чайника та запахи парфумів. А окрім цього, черпатимемо багато інформації й історій про книги, письменників, художників, науковців. Книга мастрід і мастхев, якщо ж ви невідворотно вирішили писати.

 

«Їсти, молитися, кохати» Елізабет Ґілберт

Багато з нас почали знайомство з творчістю Елізабет Ґілберт саме з книжки «Їсти, молитися, кохати». Для багатьох вона стала однією з найважливіших книг на полиці, куди можна повертатися і повертати собі віру в себе, любов до світу і людей, яка занурює у подорожі й культури. Проте ті, хто мають справу з письмом, твердо можуть казати, що у книзі також знайдеться чимало ідей, лайфгаків, порад щодо того, як зробити власний текст кращим, якіснішим та легким.

Авторка занурює нас, своїх читачів, власне, у процес написання книги. Якщо поглянути глибше, то окрім захопливої подорожі Елізабет, з усіма її пригодами, людьми, культурами, можна багато чого почерпнути для своїх текстів. Наприклад, образність й мову подорожнього щоденника, зрозуміти ритміку тексту та побудову композиції. Захотілося ще раз перечитати книгу? Гайда!

 

«Свято, яке завжди з тобою» Ернест Гемінґвей

Книга, яка може бути завжди з вами, особливо, якщо ви любите глибше зануритися у чиєсь життя і якщо ви любите писати. Бо таки-так, окрім того, що Гем багато розповідає про своє життя, книга буде корисною для тих, хто починає свій шлях у письменстві. Автобіографічні історії завжди мають особливий влив на читачів. І навіть якщо ви ще не готові писати свою автобіографію, у книзі можна знайти багато прикладів, як описувати своїх персонажів і як створювати оцю подієвість та лаконічність, яку ми так любимо в Гемінґвеєві.

Ну і книга приклад того, як вести щоденники, бо раптом через декілька років ви захочете видати свій окремою книгою. Саме такі книги як «Свято, яке завжди з тобою» вчать нас робити текст цікавим й без нагромадження непотрібних деталей, вчить вибирати важливе й опускати все, що лише стоятиме на заваді до хорошого тесту, а значить і до своїх читачів.

 

«Про письменство» Стівен Кінг (Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»)

Ось ще одна автобіографічна книга. Але коли у «Свято, яке завжди з тобою» Гемінґвей весь у собі й своєму світі, то Стівен Кінг переходить межу, проламує четверту стіну і певним чином вступає у розмову з читачем або ж стає його порадником. У першій частині Кінг щедро ділиться особистими історіями з життя, з гумором переказує історії, розповідає про свою творчість. Тобто перша частина про те, як Стівен Кінг став Стівеном Кінгом. Друга ж про те, як стати Стівеном Кінгом (читай – як стати письменником чи письменницею). Це поради для молодих людей, які вирішили писати, зрозуміли, що це їхнє покликання, і вороття назад немає. І хоча вороття дійсно немає, так є поради від самого Стівена Кінга. А хто не хоче зробити свій текст трохи цікавішим.

 

«Скарбничка історій» Володимир Аренєв

А ця книга зачарує не лише своїм сюжетом чи естетичним виглядом, а й тим, що у книзі окремо для своїх читачів автор виокремив практичні поради та завдання з письма. «Урсула шукає подарунки» – так називається перший розділ книги. Не будемо спойлерити, чи знайде Урсула подарунки, але й ви якщо шукатимете, дещо знайдете, а саме – як будувати сюжет, як вигадати персонажа, як зробити так, щоби історія відгукнулася. Не всі звернуть увагу на ці поради, але якщо ви пишете чи збираєтеся писати – ви розумієте, про що ми. Кожному початківцеві хочеться у кожній книжці, яку він бере до рук, розгадати авторські таємниці, знайти ключ до сюжету, описів, персонажів і побудови тексту. І ось. Особливо й шукати не потрібно. Автор все нам сам розкриває. Чому б не скористатися?

 

«Правда про справу Гаррі Квеберта» Жоель Діккер

Любите історії, де у головних ролях письменник? А якщо там два (три?) письменники, історія кохання, маленьке американське містечко, вбивство та розслідування? Окрім того, що сюжет затягне своєю динамікою, і не можливо буде відірватися від книги, поки не підтвердяться всі гіпотези «вбивця-не вбивця», варто звернути увагу на композицію, художні деталі, а також на побудову детективної історії.

Що більше, ця книги про молодого письменника, який пише книгу про іншого письменника. Тому той інший письменник дає багато порад молодому письменнику. І складається враження, що не тільки йому, а й своїм читачам, особливо тим, які пишуть. Взагалі, всі ці поради й настанови заслуговують окремої книги, бо тільки погляньте: «Як, по суті, стати письменником? Треба ніколи не відступати. Свобода, прагнення свободи, — це війна з самим собою. Ми живемо в суспільстві сумирних офісних овець, і щоб витягти себе з цього болота, треба боротися із собою, і з усім світом». Хочете більше? Гайда в книгу.

 

«Як писали класики», «Як читати класиків» Ростислав Семків (Pabulum)

Ці книги вже стали певною класикою для тих, хто пише. Бо у кого, як не у класиків літератури нам вчитися писати. У «Як писали класики», окрім історій та екскурсів у біографії, такі письменники та письменниці як Агата Крісті, Джордж Орвелл, Рей Бредбері, Мілан Кундера та багато інших «дають» багато практичних порад щодо письма: про композицію, художню мову, сюжет, персонажів, про те, що ми можемо і маємо сказати читачеві. Ну хіба не цікаво?!

У книзі «Як читати класиків» маємо ключ до текстів різних письменників та письменниць, від Едгара По до Вірджинії Вулф. Автор пише, на що нам звертати увагу, коли ми читаємо, як глибше та якісніше прочитувати книги, як бути вдумливим читачем. А ще багато говорить про стилі, форми письма, про ознаки класики, ознаки хорошого тексту та ознаки хорошого читання.