Складно знайти більш «відпочивальні» літературні жанри, ніж детективи і трилери. Такі книжки мають закручений сюжет, несподівані повороти й харизматичних персонажів, тому захоплюють увагу читачів повністю і тримають у напрузі до останньої сторінки. Сьогодні у нашій добірці — сім гостросюжетних романів Старого Лева, які легко можна «проковтнути» за вихідні.

   

Жоель Діккер «Правда про справу Гаррі Квеберта» і «Справа Аляски Сандерс»

Окрім хисту до письменництва, у Маркуса Ґольдмана талант розкривати заплутані справи давнього минулого. За це ми його і любимо. У «Правді про справу…» молодий автор намагається подолати страх чистого аркуша. Шукаючи натхнення для нового роману, він звертається за допомогою до свого наставника — Гаррі Квеберта. Коли ж останнього звинувачують у вбивстві 33-річної давності, Маркус не може залишатись осторонь. Він намагається врятувати репутацію друга й заодно написати бестселер:

«Письменники, Маркусе, такі вразливі тому, що можуть зазнавати двох видів любовних мук, тобто вдвічі більше, ніж усі нормальні люди, — мук від кохання й мук від книжки. Писати книжку — все одно що когось кохати: це може завдавати неабиякого болю».

«Справа Аляски Сандерс» — це своєрідне продовження «Правди про справу Гаррі Квеберта», в якому читачі мають нагоду зустрітися зі вже знайомими персонажами. А ще у новинці доволі багато згадок про «Книгу Балтиморів». Однак ці романи можна читати і як цілком самостійні історії, адже кожна з них має завершений сюжет.

Маркуса Ґольдмана спіткала чергова криза. Проте цього разу не творча, а особиста: його наставник Гаррі Квеберт немов розчинився в повітрі, а кохання, про яке так мріяв Маркус, обернулось гірким розчаруванням. Тож письменнику не залишається нічого іншого, як знову шукати пригод на свою голову. Хоча, можна сказати, вони самі його знаходять.

Що ж до сюжету, то він нагадує попередні романи автора. Одинадцять років тому містечко Маунт-Плезант стало місцем жахливого вбивства. Тоді справу швидко закрили, адже підозрюваний сам зізнався у вбивстві. А тепер виявилось, що справжній вбивця досі розгулює на волі. То хто ж міг бажати зла дівчині, яку всі любили?

«Боюсь я убивств у маленьких містечках. За ними завжди стоять брудні історії». 

Після прочитання цієї новинки залишається лише одне питання: «Як детектив може бути настільки затишним?».

   

Еліз Тайтл «Ромео»

Докторку Мелані Розен знайдено мертвою. Вона допомагала поліції Сан-Франциско вистежити жорстокого сексуального маніяка на прізвисько Ромео, проте сама стала його черговою жертвою. Цей психопат обирає успішних на позір жінок, входить до них в довіру, а потім безжалісно вбиває. Крім того, він краде серця своїх жертв у буквальному розумінні цього слова:

«Хоч суспільство вбачає у ньому варвара, нелюда й збоченця, сам Ромео цілковито переконаний у тому, що він — романтик, якого нездатні зрозуміти інші».

Убивство психологині Мелані Розен стало справжньою сенсацією. Детективи, які розслідують справу, не мають жодних зачіпок. Ситуація ускладнюється ще й тим, що своєю наступною жертвою Ромео обрав Сару — сестру загиблої. Дівчина постійно відчуває його незриму присутність і зрештою вирішує помститись за Мелані. Та чи вдасться їй зупинити маніяка, перед яким виявилась безсилою поліція?

    

Люсі Фолі «Список запрошених»

«Можна влаштувати чудовий день, поки гості підіграватимуть, залишатимуться в певних рамках. А якщо ні — то наслідки можуть тривати набагато довше, аніж якусь добу. І таку ситуацію вже не вдасться опанувати».

Весілля, продумане до найменших дрібниць. Мальовничий острів, що так і проситься на обкладинку глянцю. Джулс — цілеспрямована бізнесвумен, яка звикла все робити ідеально, Білл — зірка телевізійного шоу про виживання у дикій природі, красень і улюбленець мільйонів. Разом вони ідеальна пара. Цей день має запам’ятатися на все життя. Здавалося б, що може піти не так? От тільки в самий розпал святкування одного з учасників дійства знаходять мертвим. 

До речі, зовсім скоро полиці книгарень поповнить ще одна атмосферна новинка авторки — «Паризькі апартаменти». У цьому романі йдеться про жінку, яка намагалась втекти від свого минулого, а натомість була змушена розгадувати таємницю зникнення брата. 

   

Райлі Сейґер «Останні дівчата» і «Востаннє, коли я збрехала»

У книзі  «Останні дівчата» ми знайомимось із Квінсі Карпентер, яка десять років тому вціліла в жахливій різанині. Всі її друзі загинули від рук божевільного маніяка, а самій дівчині дивом пощастило вижити. Квінсі нічого не пам’ятає про події, які відбувалися в Сосновому котеджі, і з усіх сил намагається поводитись так, ніби нічого не сталось. Однак це не так просто, адже журналістам дуже хочеться почути правду від однієї з «останніх дівчат». Саме так називають тих, кому вдалося перехитрити смерть:

«Ми рідкісна порода, — сказала якось вона. — Нам треба триматися разом».

Однак все змінюється, коли на порозі Квінсі з’являється Саманта, якій також колись пощастило врятуватись. Водночас знаходять мертвою ще одну «останню дівчину» — Лізу. Тож тепер жінка розуміє: їй нарешті потрібно пригадати, що насправді сталося в Сосновому котеджі.

Натомість Емма, головна героїня роману «Востаннє, коли я збрехала», надто добре запам’ятала події, які розділили її життя на «до» та «після». У підлітковому віці їй пощастило потрапити до елітного літнього табору «Соловей». Сусідки по будиночку Вів’єн, Наталі та Елісон стали для неї справжніми подругами. Проте однієї ночі дівчата безслідно зникли. З того часу минуло п’ятнадцять років, але Емма досі не може залишити минуле в минулому. Вона стала відомою художницею, кожна картина якої — данина пам’яті зниклих дівчат:

«…Я малюю, доки на полотні не лишається жодного вільного місця, доки ліс не поглинає дівчат цілком, ховаючи їх між дерев, лози та листя, роблячи невидимими».

Емма повертається до табору й вирішує розкрити таємницю, що мучила її всі ці роки. Та чи варто довіряти власним спогадам?

    

Меґан Міранда «Ідеальна незнайомка»

Журналістську кар’єру Лії Стівенс складно назвати успішною: жінка припустилася фатальної помилки, тож змушена починати все спочатку. Разом зі своєю давньою подругою Еммі вона переїздить до маленького містечка в Пенсільванії, де починає працювати шкільною вчителькою. Робота не приносить особливого задоволення, але хоча б дозволяє відволіктись від важких роздумів про минуле.

Проте дуже швидко на зміну примарному спокою приходить тривожне очікування лиха. В лісі знаходять закривавлену жінку, в якій Лія впізнає саму себе. Того самого дня Еммі не повертається додому. Ба більше, цієї дівчини ніколи не існувало. Принаймні так стверджують поліцейські, які розслідували злочин. Невже подруга, яка прийшла Лії на допомогу в найважчий момент життя, виявилась всього лише витвором уяви? Крок за кроком їй доведеться розгадувати таємниці зниклої подруги, а ще покопирсатись у власному минулому:

«…стільки різних історій, що я почала сумніватися, чи сама Еммі усвідомлює, хто вона. Чи вона не більше, ніж історія з прогалинами, які залишила заповнювати нам? Ніколи не розповідаючи про себе правди, яку я мусила додумувати сама. Звертаючись до чогось життєво важливого всередині мене — прагнення знайти рідну душу, яка була б сильною, яка б із усім упоралася. Я створила її образ за власною подобою».