Саллі Руні – особлива письменниця, яку легко віднести до категорії авторів «не для всіх». І йдеться не про інтелектуальне наповнення роману (це окрема тема для дискусії), а саме про форму та подачу тексту у творі.

Читачі, які вже читали «Нормальних людей» та «Розмови з друзями», знають, про що йдеться. Для новачків у творчості Руні раджу читати матеріал далі.

Після приголомшливого успіху з виходом роману «Нормальні люди» та однойменного серіалу Саллі Руні презентувала новинку, яку «Видавництво Старого Лева», на щастя, мали змогу видати навіть у такі непрості часи.

То чи дійсно прекрасного світу більше не існує та чи є надія на світле майбутнє? Про це – далі.

«Родзинки» від Саллі

«Родзинка» у романах Руні – герої. За особистісним наповненням персонажі різних романів авторки зазвичай мають багато спільного: психологічні проблеми, труднощі з комунікацією та демонстрацією емоцій, сімейні складнощі та неоднозначні й інколи відверто дурні вчинки.

Зрештою, Саллі Руні не ідеалізує героїв, а намагається зробити їх максимально наближеними до наших реалій. Хоча мені досі здається, що ці персонажі, що буквально по атомах складені з вічних проблем та ірраціональних думок і вчинків, без психотерапевта не вижили би у цьому світі. Але про це трохи згодом.

Ще однією особливістю романів Саллі Руні є деталізований опис усього: від думок у голові до інтер’єру у кімнаті та вчинків героїв. Фактично це нівелює власне фабулу та ставить на перше місце подорож читача життям героїв, без конкретної мети та розв’язки.

Думаєте, це позбавлено сенсу та чому тоді тексти Руні мають світову цінність та визнання?

Відповідь на поверхні.

Інфантильні та травмовані

У «Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?» дві головні героїні, які за сумісництвом подруги: Ейлін та Еліс. Дівчата потоваришували ще у студентські роки, а зараз підтримують теплі стосунки на відстані у листуванні, де вони розповідають про життя одна одній, обдумують глобальні виклики у суспільстві та рефлексують на більш філософські питання.

Власне, це і є вся фабула роману. Згодом ми дізнаємося більше про особистісне наповнення кожної з дівчат, їхні тригери та болючі теми, які потребують психологічної підтримки. Також познайомимося з їхніми партнерами/друзями: Феліксом та Саймоном. Чоловіки теж приховують у своїх характерах та життєвих долях кілька «родзинок» в яких кожен точно частково впізнає себе.

За що ми любимо Саллі Руні?

Якби мене запитали, що найбільше я люблю у романах Руні, я би відповіла: схожість героїв та їхніх почуттів і думок на мої. Це головна цінність, адже гарних книжок чимало, цікавих текстів теж. Але тільки ця ірландська пані може так тонко та чуттєво описувати переживання героїв, в яких я щоразу трохи та не дуже віднаходжу себе.

Страх зізнатися у почуттях, дитячі травми, небажання лишатися на самоті, панічні атаки та складні стосунки як в парі, так і в дружбі – Руні витягає та майстерно препарує проблеми. Натомість вона не пропонує рішення, адже, як і на кожній сесії із психологом, читач і герой мають самостійно дійти висновків із ситуації. 

Чи змогла авторка перевершити себе?

Якщо ви прочитали «Нормальних людей» або «Розмови з друзями» та лишилися у захваті, ця книжка вам також сподобається. Особисто для мене вона не змогла посісти першу сходинку в літературному хіт-параді імені Саллі Руні. Однак роман точно вартий уваги, адже висвітлює доволі актуальні проблеми у суспільстві, а також є певною рефлексійною історією, в якій можна віднайти себе.

Як на мене, роман слід читати, щоб:

– перемкнутися від новин та трохи поміркувати про інші питання;

– насолодитися фірмовим стилем написання романів від Саллі Руні;

– дізнатися, зрештою, куди подівся той прекрасний світ;

Обирайте тільки круті історії та обов’язково занурюйтеся у них на повну!