Читаємо разом. «На каву до Львова»
16.01.2013
Цей рік розпочався думками про Львів і в дорозі до Львова. Я нерідко курсую між візантійською пихою й склометалевою , зовсім юною вродою стрімкого Києва та затишною, злегка розгубленою, від того весь час усміхненою та кокетливою львівською тишею. Тишею тисячі голосів та ароматів, облич і склепінь, барв і форм, а разом з тим – лаконічністю, присутністю та незрозумілою для мене осяжністю цього міста, котре, видається, можна обійняти й відчути обійми у відповідь.
Ви не уявляєте, з якою незліченною кількістю школярів мені доводиться подорожувати! Більше того, крізь непереривне щебетання та цілонічні вибухи сміху мені все очевидніше здається, що ці чудові, галасливі малюки передчувають те саме, що й я, в свій особливий, невимовлений поки спосіб.
Вони завжди їдуть не вперше, із досвідом і так кумедно по-дорослому обговорюючи способи приготування кави й місця, де вона найсмачніша; какао-боби, що найліпше надаються для справжньої гарячої чоколяди. Немов скарби дістають з потаємних кишень спогади про «штруделі», «завиванці», «маківники» та «ябка в шляфрочках»…
Чекаючи на ці смакоти, школярі не купують в провідника пиво. Поки що не купують - моїми сусідами бувають і студенти. Й тоді я думаю, як не впустити і як складно не впустити тієї миті, коли наші діти вже не діти, коли їх ніжність вже не в м’якій округлості щічок, а в майже болісній чутливості та відкритості до всього світу.
Тримаю на колінах дивовижну книжку, що за красою майже є альбомом. Вона яскрава й неповторна, в її солодкості вчувається гіркуватий післясмак інтриги, а панночка у вишиванці здатна на безмежно більше, ніж безтурботно ширяти на летючому левові понад львівськими дахами – це просто в неї такий настрій сьогодні.
За прекрасною обкладинкою сховано цілі розсипи скарбів – кожен малюнок талановитої київської ілюстраторки Надійки Каламєєць замріяно пашіє ледь фентезійним теплом. З нескінченних мальованих львівських краєвидів виспівує мовчазна лагідність, навіть легка зажура, а очі вродливих юнаків та дівчат то знічено відведені вбік, то змовницько спрямовані просто на вас, а найчастіше – вдивляються вгору чи ген вдалечінь, бо ніхто не розкриє вам таємниць Міста, котре кожен має відкрити для себе сам.
У книзі зібрані вірші. Вітражний калейдоскоп з тридцяти поезій про Львів, таких різних, як і їх тридцять авторів, сучасних нам і класиків – усі вони поступово вибудовують неочікувано мелодійне співзвуччя й навівають піднесений романтичний настрій. Все це перетворює легку розважальну літературу на цілий ритуал втаємничення - така насолода при наповненості, гідній шкільної хрестоматії.
Подібна книга неодмінно була б чудовим подарунком усім дорослим, та над усе мені подобається уявляти, як нею потай зачитуватимуться підлітки, що хтось, надихнувшись нею, напише свій перший вірш. Або навіть намовить галасливий гурток шкільних друзів потай від батьків гайнути туди й назад до цього Львова! Можливо, навіть ваші доні чи сини - ви не спиняйте їх, будь-ласка.
Може тоді вони зуміють лишитись тими самими, що ще готові сприймати поезією й з нетерпінням чекати на солодощі, тікати від галасу великих міст, замріяно блукати вузенькими провулками - тими чудовими, дикими, дивними малюками, котрі відчувають те саме, що й ви, в свій особливий, невисловлений поки спосіб.
Джерело: Childbrand
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно