Читаємо разом. «Казки дідуся Ґурама»
19.11.2012
Часом трапляються такі вечори, коли втихомирити мацьоп буває особливо складно. День викарбовується в них такою кількістю вражень та емоцій, що до кінця пережити, усвідомити й впорядкувати їх можливо лише уві сні. Та саме про сон не йдеться навіть близько, ну що може зупинити відчайдушні перестрибування з канапи на фотель і навіть самим малюкам не підвладні вибухи реготу? Дещо може.
Почати найліпше з кухлика справжнього какао, що його так просто зварити своїми руками. Під чарівні пахощі цього напою, стискаючи рученятами тепле горня, малюки можливо погодяться на трохи присісти, а може навіть і загорнутись в пледи. Саме в цей момент вам слід рішуче підійти до книжкової шафи й безпомилково обрати тиху, лагідну, незвичайну й чарівну книжку, адже лише такій книзі під силу перетворити ваших милих вар’ятів на умиротворені клубочки снів.
З миті появи в нашому домі ця книга завжди привертала увагу. Її матову палітурку, здається, щойно розмалювали найніжнішими блакитною й бірюзовою пастелями, восковими крейдами усіх відтінків трави, потім – олівцями. Аж такі тонкі й правдиві на вигляд ці риски та лінії, що вимальовують загадкового й усміхненого пана з благородною сивиною волосся й бороди та недбало закинутим за спину блакитним шаликом. Пан тримає губами гілочку бузку, як ми часом тримаємо соломинку на наших дитячих фотознімках з сільських канікул. А дрібні, глянсові квіти з тієї гілочки розлітаються всією обкладинкою, створюючи непередаване чарівне передчуття.
Видання надруковане на прекрасному мелованому папері й оздоблено великою кількістю майстерних і проникливих ілюстрацій Дар’ї Ракової, а нещодавно воно по праву завоювало друге місце у конкурсі «Ukrainian Best Book Award», започаткованому міжнародним фестивалем «Книжковий арсенал».
Гортаючи сторінки книжки ми з малюками прогулювалися вузькими вуличками Маленького Міста, де всі безтямно люблять театр і кожна вистава перетворюється на свято, тільки якщо їх чудовий Артист встигає прибігти ще до початку вистави. Ми познайомилися і з самим дивакуватим Артистом, що так довго спостерігав за людьми, поліруючи свою акторську майстерність, аж раптом почав відчувати дитячі бажання й був змушений залишити театр, щоб у чудодійний спосіб втілювати їх усі. Ми також потрапили на вкриту снігом залізничну станцію, куди щоночі хлопчик приходив потішити нічних подорожніх живими квітами, котрі він збирав у власних казкових снах.
Ми зачудовано слухали мелодії молодого піаніста, грати якому допомагали кольорові метелики, граційно кружляючи довкола й м’яко опускаючись на клавіші, а потім довго сумували, коли він розгубив свій талант й метелики загинули, обсипаючись зів’ялими листочками на сцену фешенебельного концерт-холу. В цій книзі нам зустрівся й дивовижний сажотрус в білосніжному капелюхові, що мрійливо прогулювався дахами, чистив каміни як не вдавалося нікому в місті, весело перемовлявся з ластівками та навіть танцював на самій весельці…
Ця книжка прочиталася швидко й радісно, адже написана вона простою та щирою мовою. Разом з тим, «Казки дідуся Гурама» розповідають про надзвичайних, задумливих мрійників, не завжди зрозумілих іншим, але постійно відкритих й безстрашних в своїй несхожості та дивацтвах. Книжку рекомендовано дітям молодшого шкільного віку, але вона безумовно не залишить байдужими й старших дітей, а надто – підлітків. Мені здається, що ці історії видадуться захоплюючими навіть батькам.
Гурам Петріашвілі – грузинський автор чисельних дитячих книг, перші з котрих з’явилися ще в далекому 1966 році. Тривалий час письменник мешкав в Україні й радо зустрічався зі своїми маленькими й великими читачами по всій країні.
Розповідаючи про нього, відома поетка, видавець та літературний редактор цієї книжки Мар’яна Савка написала: «Якби я була маленькою дівчинкою і мені би до рук потрапили «Казки дідуся Ґурама», я би мріяла мати такого дідуся. Доброго, мудрого, з білою бородою, котрий постійно щось вигадує і котрого слухати не переслухати».
Сподіваємося, що й ваше знайомство з дідусем Гурамом буде не менш приємним та казковим.
Джерело: Сhildbrand
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно