Уявіть, що у вас є можливість прожити один день в іншому тілі. Уявіть, що ви стали людиною, яка має мільярди. Уявіть, що ви отримали можливість стати легендою української музики. Уявіть, що ви – президент. Уявили? Дебютний роман українського письменника Рустема Халіла «Часу немає» в багатьох аспектах ґрунтується на тезі «а що, як я стану….». Зізнайтесь, принаймні раз у житті кожен із нас фантазував про інше життя, в якому ми би здійснили наші мрії та подолали наявні страхи. Автор також дав волю своїй уяві і написав історію, яка цілком та повністю будується на психологічному трюку «а що, як». Детальніше про дебютний роман – далі.

 

Історія, що біжить швидше за Усейна Болта

«Часу немає» – історія, яка змушує нас бігти марафон упродовж 643 сторінок. Автор додав багато деталей у сюжет, які рухають його динамічно, сторінка за сторінкою.

Фабула роману крутиться довкола юриста-невдахи Едема, який розчарований своїм життям. На роботі він так і не зміг досягнути вершин. Кохана дівчина Інара покинула його ще 20 років тому. За цей час він так і не створив родину. Прийомні батьки померли кілька років тому. А сам чоловік страждає від рідкісного захворювання Мітча, що поступово віднімає в нього життя. На плаву Едема тримає тільки бажання нарешті отримати «справу всього життя» та друг-лікар Артур.

Історія починається у Маріїнському парку під час пробіжки головного героя. Власне, бігти нам доведеться ще довго, але поки ми знайомимося з Едемом, який захищає незаконно ув’язненого чоловіка Олега Фростова. Через фатальну ситуацію з клієнтом, про яку ми дізнаємось на початку книжки, Едем опиняється за крок від самогубства. А далі – магія! У дзеркалі головному герою являється джин Саатчі. Так-так, той самий, що виконує бажання. Тільки цей пропонує чоловіку прожити чотири дні в чотирьох різних тілах впливових людей. Натомість Едем має віддати Саатчі свою душу після пережитого досвіду.

Очевидно, що чоловік, хвороба якого почала стрімко прогресувати, пристає на пропозицію. І тут починається найцікавіше!

 

Музикант, мільйонер чи президент? 

«Немає більшої пастки, ніж можливість», – сказав Едем.

Джин підібрав для головного героя три постаті (четверту мав обрати Едем на свій розсуд), які б дали чоловіку майже все, про що він мріяв: славу, гроші та владу. Як на мене, кожен із цих персонажів, в тілах яких пожив Едем, мав дати чоловіку певний урок. До прикладу, музикант рок-гурту Олесь Міцний вчить Едема хоробрості та чесності перед собою. Мільйонер Віктор Шевченко нагадує герою про існування цінностей, що неможливо придбати ані за які гроші. Останній персонаж, президент України Олекса Антоненко, показує не тільки Едему, а й читачу: за справедливість доведеться поборотися, але погані справи й люди будуть покарані.

Насиченість історії персонажами, подіями та роздумами трохи розсіяла увагу та фокус на виборі улюблених моментів і героїв. Проте запевняю: деякі сцени у книжці вам точно запам’ятаються. Але краще дивитися на роман комплексно, адже, окрім динамічного сюжету, автор пропонує читачу й чимало їжі для роздумів.

 

Чи дійсно часу немає?

Від задуму до написання і друку роману Рустема Халіла минуло 15 років. Тож за цей час письменник встиг детально розкрити кожну із тему, яку він зачепив у романі. Серед основних: корупція в країні, людина і її призначення у світі, діти-сироти, олігархізація влади, час і його плин, справедливість судочинства, люди з метою та без мети. І це тільки ті, які я помітила собі як цікаві для додаткового міркування та обговорення. Але додам і трішки дьогтю. Оскільки «Часу немає» насичена буквально всім, що можна було вмістити, то читач може відчувати певну втому від щільності піднятих тем і питань. Я довго думала, до якого жанру віднести книжку: філософського роману або епічного бойовика з поганцями, гонках на машинах та загадковою пасією, з якою герой взаємодіє час від часу. І все ж віднесу книжку до другого, бо дій було більше, ніж роздумів. Одразу зазначу: це робить книжку тільки кращою, враховуючи тему вибору і мандрів крізь тіла різних людей.

Тому не бійтеся: автор вдало балансує між роздумами про велике та сюжетними поворотами.

 

Кому варто читати «Часу немає»?

Роман розрахований на широку аудиторію. Він вміщує чимало елементів сюжету, які будуть цікавими для різних цільових аудиторій: кохання, подорожі Києвом з максимальною деталізацією вулиць та закладів, прийняття важких рішень, епічні сцени на дахах хмарочосів і тд. Тому я впевнена, що «Часу немає» сподобається широкій категорії читачів. Наостанок замість кількох причин: станом на кінець березня 2023 року на Goodreads книжка має рейтинг 4,79 з 5. А це, погодьтеся, оцінка дуже й дуже висока від читачів.

Тож читайте, біжіть Києвом із головним героєм та насолоджуйтесь якісною історією!