"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Дудник Владислава

Сім’я, родинні зв’язки – одні з найбільших цінностей, які є у житті людини; а зимові свята у затишному колі найближчих людей – чудовий час для того, щоб ще раз подякувати Всесвіту за тих, хто поруч з нами. Стосунки між братами та сестрами не завжди наповнені лише любов’ю і теплом. Є у них, на жаль, місце й заздрощам чи суперництву. Наші близькі – недосконалі та неідеальні (як і ми), але від того вони не стають нам менш важливими чи рідними. Саме родинним історіям на будь-який смак і присвячена сьогоднішня добірка. Приємного читання!

 

Євгенія Кузнєцова, «Спитайте Мієчку»

Ця книга за своєю атмосферою та змістом настільки затишна й тепла, що її хочеться обійняти, притиснути до себе і не відпускати – вона зігріє вас у найлютіші морози.

Коли ви будете читати цю історію, у вашій уяві квітнутимуть дерева, дозріватимуть яблука і усе довкола буде наповнене солодким ароматом літа, навіть якщо за вікном – ожеледиці чи хуртовини.

«Спитайте Мієчку» – щемка родинна історія, головними героїнями якої є представниці одного роду. Кожна з них – неповторна й унікальна: мудра, навчена літами бабуся Теодора, її вільнолюбна дочка Марія та онучки – енергійна та норовлива Марта, тендітна Лілічка та романтична Мієчка.

Саме навколо трьох сестер розгортається основна лінія оповіді. Влітку вони збираються у бабусиному будинку – втікають подалі від гамірних міст, невирішених проблем, емоційних дилем – усього, що їх турбує та не дає спокою серцю. Саме тут, під крилом бабусі Теодори вже зовсім дорослі онучки зможуть знову відчути себе дітьми і ні про що не турбуватися, нічого не вирішувати, хоча б ці солодкі три місяці літа.

«У зарослий кущами шелтер для лузерів вони приїздили завжди, коли без цього вже було не можна».

«Страшно уявити, що роблять люди, в яких немає будинку в дикій малині». 

Чоловіки у цій історії відіграють другорядну роль (Айвени, Івани, Данили, Устими, Греги та Фумітаки…), і не тому, що у житті головних героїнь не було місця коханню (якраз навпаки), а тому, що першу скрипку тут відіграє надзвичайно сильний зв’язок та сила жінок одного Роду між собою.

І хоч вони такі різні за темпераментами, світосприйняттям, поглядами на кохання та стосунки – вони одна за одну стоять горою. І це те, що так щемко відгукується у серці кожного, хто читає цю книгу. Адже усі ми потребуємо безумовної любові, прийняття, відчуття підтримки та сили родини. Як же цінно, коли є місця й люди, які тебе завжди чекають…

Книга, наповнена теплом і любов’ю, побутовим та гострим гумором (і приправлена дрібкою нашої смаковитої української лайки), ароматом літніх вечорів, яблуневого садку та кохання…

«Літній вечір пахнув так, як пахнуть вечори лише у серпні, коли відчувається вже кінечність літа».

Тепла, щира, душевна та близька кожному повість.

 

Жоель Діккер, «Книга Балтиморів»

Головний оповідач історії – той самий письменник Маркус Ґольдман, якого ми вже зустрічали у іншій книзі Діккера («Правда про справу Гаррі Квеберта»). Цього разу Маркус розповідає нам історію свого дитинства та дорослішання і особливу увагу приділяє своїм двоюрідним братам – відважному і сильному Вуді та інтелектуалу й розумаці Гіллелю (і це той випадок, коли братом тобі може стати людина, з якою ти не маєш кровного зв’язку). Маркус зі щемом згадує період їхнього безтурботного дитинства, коли Монклерівські та Балтиморські Ґольдмани ще були нерозлийвода, їхні дитячі витівки та бешкет, веселі пригоди та відчуття, що так буде завжди.

Ця історія про безумовну братерську любов та про клятву, якої Ґольдмани, на жаль, не дотримались. З роками їхні стосунки будуть безліч разів перевірятися на міцність: а коли у гру вступає кохання, пристрасть, конкуренція, заздрощі та ревнощі – усе може полетіти шкереберть…

Родинна сага у своїй серцевині має детективний сюжет, який по мірі розгортання оповіді захоплює усе більше, а Монклерівські та Балтиморські Ґольдмани стають для читачів близькими друзями, від чого книга сповнюється драматизмом та торкається сердець і душ кожного, хто познайомиться із нею. Сюжетна лінія про кохання (таке, яке не згасає попри час та пережиті випробування) – розчулить усіх романтичних натур.

Родинна сага з детективним сюжетом, психологічний роман – «Книга Балтиморів» поєднує у собі кілька жанрів і від того стає улюбленою у читачів із різними літературними вподобаннями.

«…я зрозумів, наскільки тісний був зв’язок поміж мною і моїми двоюрідними братами. Одного року досить було, щоб докори і біль лишилися позаду, поступившись місцем могутній, непорушній братерській любові, що поєднувала нас трьох. Ніщо не могло її знищити».

 

Віржіні Ґрімальді, «Саме час знову запалити зірки»

У матері-одиначки Анни є вибір: витратити свою допомогу у зв’язку із несподіваним скороченням на погашення численних боргів або… здійснити разом із дочками мандрівку Скандинавією та побачити Полярне сяйво!

Що обрали б ви? Є шанс, що ця поїздка допоможе налагодити стосунки між рідними: між 17-річною підліткою Клоєю, яка через низьку самооцінку вважає, що хлопці кохатимуть її, лише якщо вона займатиметься з ними сексом; та її 12-річною сестрою-розумакою, креативною та кумедною Лілі, над якою знущаються у школі, але вона про це нікому не зізнається. Сестри не в найліпших стосунках, і навіть самі не пам’ятають, коли втратили довіру одне одної та бажання ділитися найсокровеннішим… Сварки, непорозуміння, відчуженість, таємниці... Клоя та Лілі дратують одна одну, ображаються за незначні дрібниці.

Та у сестер буде шанс усе виправити, усвідомити цінність родини і тих, хто приймає тебе, хоч яким би ти був чи хотів здаватися.

Адже неймовірні краєвиди та пейзажі скандинавських країн (фіорди, водоспади, ліси, скелі, гори й неозорі простори, наповнені свободою), сповнена пригод подорож маленьким трейлером Швецією, Фінляндією, Норвегією, купання в крижаному озері, спілкування з китами, дружба з дідусями, які втекли з будинку для літніх людей та знайомство з іншими дивакуватими та цікавими персонажами – зблизять цих дівчат, які насправді так люблять одна одну, лише за щоденними турботами давно вже про це забули.

«Я не вдаю зразкову матір. Дівчатам буває непереливки. Я припускалася помилок. Ухвалюючи рішення й аналізуючи реакцію на свої дії, я завжди запитую себе, чи добре вчинила. Усі, навіть найдрібніші, на перший погляд, вчинки мають наслідки. Батьки, як ті канатохідці: тримаючи в руках крихкий пакунок, обережно просуваються линвою, напнутою між надмірністю й недостатністю».

 

Бетті Сміт, «Дерево росте у Брукліні»

Коли закінчується дитинство? Коли ти вже не можеш дозволити собі вилізти на пожежну драбину і в тіні величезного дерева читати цілісінький день.

Переносимося уявою у США, на початок ХХ століття. У бідному районі Брукліну живе сім’я Ноланів. Незважаючи на злидні, постійну нестачу грошей, залатаний одяг та навіть голод Нолани вірять у краще майбутнє і живуть надією, що вищі сили та провидіння їх не залишать.

Френсі та її на рік молодший брат Нілі вчилися насолоджуватися тим, що у них є. Завдяки вихованню, вродженому оптимізму та своїй природній людяності брат зі сестрою не відчували заздрощів чи злості щодо своїх багатших ровесників.

Ми спостерігали за дорослішанням Френсі та Нілі протягом десяти років: вони із самого дитинства вчилися самостійно дбати про себе та одне про одного.

Вдавати, начебто ти знаходишся у експедиції на Північному полюсі і чекаєш підкріплення, коли вдома залишилось лише трохи хліба?

Взяти участь у небезпечній грі, тільки щоб принести додому найбільшу ялинку на Святвечір?

Попри все, Нолани вважали своє дитинство щасливим, адже вони вміли радіти чашці гарячої гіркої кави, захопливій книжці, прекрасним краєвидам за вікном, теплій оселі взимку, чарівності природи будь-якої пори року.

Їхні батьки були не ідеальними, зі своїми вадами характеру та шкідливими звичками, але діти виросли працьовитими та цілеспрямованими, спраглими до знань, життєрадісними та щиросердними. Кеті та Джон мають пишатися Френсі, Нілі та маленькою Лорі.

Історія про цінність сім’ї, про важливість оптимізму та надії, які допомагають пережити скрутні часи та зберегти у своєму серці віру в диво.

І хай у ваших родинах завжди панує мир, злагода та любов!

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage