Stary Lev Logo

Єфремова Анастасія
Багато книжок про котів не буває
«Спочатку Бог сотворив людину, проте,
побачивши, наскільки вона слабка, дав їй кота».
(Воррен Екстайн, з книжки «Думай і дій як кіт»)
 
Пухнасті створіння, що мурчать і нявчать, підкорили не одне людське серце (навіть того, хто з виду здається ну дуууже суворим і серйозним). Чому ми так любимо котів і мліємо, коли ті мордочки туляться до нас? Кажуть, коти як ніхто знають, як це жити незалежно, щасливо та в гармонії з собою. Якщо ж уважно поспостерігати за поведінкою котів, то можна винести чимало корисного для себе. І якщо це не допоможе змінити ваші звички, то ви точно добряче розважитеся.
 
Старий Лев, що теж з родини котячих, має на своїх полицях кілька книжок про котів, що гарантовано піднімають настрій й усміхають. Радимо ;)
 
 
«36 і 6 котів», «36 і 6 котів-детективів» Галини Вдовиченко
 
Ці книжки – мастрід для всіх котолюбів і просто поціновувачів кумедних і смішних оптимістичних історій. Здається, що всі 36 і 6 котів (а саме стільки оселилося у пані Крепової не з її волі), яких так жваво промалювала Наталка Гайда, от-от зістрибнуть зі сторінок, а то й стануть героями мультфільму (сподіватимемося, що можливо колись це справді трапиться).
 
 
У першій частині «36 і 6 котів» читачі знайомляться одразу з усією великою котячою компанією: є тут підвальні коти і хавчики, вісім кішечок-жоржинок і чотири коти-кольорові, а ще коти-танцюристи, і коти з сусідньої брами, і шестеро малюків. Одного дня усім їм перекрили доступ до підвалу багатоповерхівки, який ті мали собі за домівку. Де ж тепер їм перебути ніч і негоду? Тоді вся ця різношерста банда вирішила заскочити додому до пані Крепової. Вона, звісно, була в шоці. На диво, пані Крепова не встояла — але не перед усіма котами, а перед Баронесою, тендітною кішкою-сфінксом, яка одразу її причарувала. Так і закрутилася ця історія. У другій частині «36 і 6 котів-детективів» наші герої ув’язалися в справжнє детективне розслідування. А вже незабаром вийде третя частина про пригоди котів!
 
P. S. Чому 36 і 6, а не 42 — запитаєте ви. А от чому: «Візьмімо, наприклад, нормальну людську температуру. Тридцять шість і шість, правильно? Температура здоров’я. А сорок два – це не просто погано, це – гірше не буває. Тридцять шість і шість – добре, сорок два – жахливе неподобство. Залежно, як подивитися на одні й ті ж цифри!.. Нас тут рівно тридцять шість і шість, тридцять шість дорослих та шестеро маленьких. Хороша цифра. Цифра щастя, здоров’я та гармонії. А про цифру сорок два ми навіть не згадуватимемо, гаразд? Домовилися?»
 
 
«Маленька відьма і Кір» Олексія Надемлінського
 
Кожна дитина (а може й  дорослі) мріє, щоб її кіт, чи пес, чи, може, папужка заговорили з нею людською мовою. А якщо домашні улюбленці ще й чаклувати б вміли – ото було б крутезно! Героїні книжки Олексія Надемлінського – Маринці – з цим пощастило. Дівчинка разом із мамою переїжджає в нову квартиру в Нових Осокорках, і дорогою туди їм трапляється кіт. А Маринка ж так мріяла про кота. Мама поступається вмовлянням доньки, тож чорний кіт теж оселився в новій квартирі. Одного дня той заговорив до дівчинки. Так починається фентезійна пригода, сповнена чарівних істот, загадок, небезпек та магії, що затягує читача з головою у вир подій. Адже, як розказав Марічці Кіт Розумний (або коротко – кіт), вона – відьма! Та й Нові Осокорки справді виявилися загадковим місцем. А ви поки придивіться до своїх домашніх улюбленців – можливо, й вони вам щось цікаве розкажуть!
 
Гості на мітлі обкладинка
Повідомити,
коли з'явиться
Ми повідомимо Вас коли з'явиться цей товар на Вашу електронну пошту!
 
«Гості на мітлі» Володимира Рутківського
 
Усі твори Володимира Рутківського – це завжди знак якості. Перше видання пригодницько-фентезійної повісті «Гості на мітлі» побачило світ ще 1988 року у видавництві «Веселка». Тепер же юні читачі і дорослі, які хочуть розвіятися від серйозної буденності, мають справу з сучасним виданням, доповненим казковими ілюстраціями Іви Михайлян.
 
Хто ж ці гості, ще й на мітлі? Головні герої книжки – Ядвіга Олізарівна (більш відома у світі як баба-яга) та її чаклунський, дещо кровожерний, з зеленими очиськами кіт Аристарх, з яким вони літають на Системі точного управління польотом (або коротко – СТУПі). У баби-яги важлива місія: вона вже далеко не молода, тож має знайти собі наступницю. Для цього разом зі своїм котом-слугоювона вирушила до рідного села Горобці на пошуки «найбільш ображених чи знедолених дітей». Серед них вона і сподівається знайти собі ту саму ученицю, адже саме такою колись були і вона: Ядвіга Олізарівна колись зазнала чимало принижень та цькувань. У Горобцях вона зустрічає дівчинку Таню, та ще й Степан до них прив’язався… Тут і починається історія, що повертає кожного читача в дитинство, де такі казки були найкращим читанням на дозвіллі.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно