У кожного знайдеться спогад, за який не шкода віддати пів життя. Особливо, якщо проживати його знову і знову.

Романи відомого українського письменника Ілларіона Павлюка вже давно визнані читачами та шанувальниками досить цікавими, глибокими, захопливими та такими, що порушують важливі теми та знаходять несподівані відповіді в них.

«Книга Еміля» — роман дуже непростий за своєю побудовою і закладеним у нього сенсом, але досить цікавий і глибокий. Тут магічний реалізм переходить у справжнє фентезі, де читач уже втрачає розуміння і лік часу, а лише безупинно стежить за викладеною історією на сторінках роману. А завершується все це глибинним психологічним досвідом…

«Він був лише хлопчиком, якого скривдила доля, ведучи його туди, куди він би з радістю не ходив».

«Книга Еміля» — про людський біль і замовчування травм, про те, що ховається за зчиненими дверима стосунків батьків і дітей. Головний герой Еміль — маленький хлопчик, який п’ять років тому втратив старшого брата. Мама Еміля не змогла пережити цю втрату в здоровій свідомості. Та одного разу в Еміля з’являється надія на шанс повернути брата. Але хіба таке можливо? Чи можна вплинути на минуле? Еміль бачить більше, ніж дорослі готові визнати і прийняти. Автор вдало передає атмосферу тривоги в книзі, оголює приховані травми, провини, але не перетворюючи текст на суцільну безпроглядну темряву. Протягом усієї подорожі Еміля є промінь надії, любові та світла…

«Усе в цьому світі або заради любові, або через любов, або не має значення».

Роман напрочуд сильний, емоційний, чіпає до глибини, а особливо справжністю почуттів героїв книги. «Книга Еміля» нагадує всім читачам, що дитинство не минає безслідно — воно формує нас назавжди. Тут і про відповідальність дорослих за світ дітей, адже вчинки батьків проростають у долях їх дітей.

«— Не мріють. Навіть коли кажуть: «Мрію поїхати на море», вони не мріють так, як ти. Не лежать і не уявляють собі моря»

 — Бо сплять?..

— Зовсім ні. Їм не треба, та й по всьому.

— Може, просто не пробували?

— Може. А може, щось сталося.

— З ними?

— Зі світом, — тихо сказала мама».

Безсумнівно роман «Книга Еміля» Ілларіона Павлюка гідний до прочитання, дуже багатошаровий, глибокий, цікавий. Він відрізняється від інших романів автора, але також гідний уваги до себе. Приємного читання!