Я люблю французьку літературу за замовчуванням. По-перше, у 90% вона просякнута меланхолійністю та особливим шармом, притаманним тільки французам. По-друге, у 99% вона змушує рефлексувати і ретельніше думати про власне життя та його сприйняття. 

«Аромат щастя найсильніший під час дощу» – історія завершення та початку. Книжка, що вміщує біль та зцілення, розпач та полегшення. Її можна прочитати за кілька вечорів, але післясмак та постійне бажання повернутися до неї думками забезпечені вам на дуже довгий період. 

Отже, що саме на нас чекає у другій книзі Віржіні Ґрімальді, перекладеній українською?

   

Сюжет 

«Я хочу розлучення». Таку фразу Полін почула від Бена, чоловіка та батька їхнього сина Жуля, одного вечора, коли вони разом збирались дивитися телевізор. Для головної героїні це рішення стає не просто шоком – повним крахом життя. У спробах переконати Бена передумати та залишитись у шлюбі Полін вдається до різних стратегій: залякування, агресія, плач та ігнорування. Однак, звісно, жодна із них не працює, а якість життя та моральний стан жінки стрімко падають до мінусових позначок. 

Родина Полін у спробах допомогти їй пережити цей етап пропонує разом із сином поїхати до родинного будинку біля моря. Жінка погоджується і водночас вирішує вдатися до останньої спроби врятувати шлюб із Беном – написати в листах до нього їхню історію кохання від самого зародження.

  

Особливості історії

Спочатку може видатися, що історія занадто проста і банальна (що, звісно, не так). Проте, окрім теми прийняття розлучення та пошуків шляху до зцілення, Віржіні Ґрімальді порушує такі теми, як: відносини батьків та дітей, проживання горя і втрати, подружньої зради тощо. Завдяки коротким розділам історія читається динамічно, а руки та очі так і тягнуться до нових розділів. 

Чи є у книзі інтрига? Як на мене, так, адже наприкінці авторка додає до меланхолійних настроїв справжню драму, до якої нас підводили упродовж 300 сторінок. Якщо ви не готові до дрібки «скла», краще поки відкласти «Аромат щастя найсильніший під час дощу». Але ця драма того варта, повірте. 

   

Кому варто читати історію?

Раджу прочитати книжку всім, хто:

1. Любить меланхолійні історії, що дарують надію

Полін проживає один із найскладніших життєвих етапів. Ми бачимо всі стани, які вона долає та самостійно рефлексуємо власний досвід стосунків через чуттєві діалоги жінки з родиною, чоловіком та психотерапевтом (так-так, тут багато акцентується на тому, що фахівець – необхідність для легшого та більш усвідомленого проживання розлучення).

2. Проживає розлучення

Авторка прописує розділи настільки реалістично, що інколи складається враження, ніби це подруга за келихом вина розповідає власну історію життя. Упевнена, якщо зараз ви проживаєте схожий досвід, «Аромат щастя найсильніший під час дощу» допоможе впоратися із ним.

3. Усім, хто любить історії про життя

Вона проста, приземлена, але водночас дуже медитативна та заспокійлива. Віржіні Ґрімальді дає надію: якщо сьогодні і завтра все погано, то вже наступного тижня справи можуть значно покращитися. Великі життєві потрясіння – стрес, але водночас і зона для морального зростання. Саме так ви будете думати після прочитання.