Андрій Овчарук, керівник київської Книгарні-кав’ярні Старого Лева на Подолі, з перших днів великої війни захищає нашу землю. Та навіть встигає читати книжки. Фентезі для підлітків авторства Олени Захарченко «Метро до Темного Міста» про Київ, де реальність і магія, звичайне столичне життя і легендарне минуле, – тривають одночасно. Та коли над містом нависає загроза, межа між світами стирається, і мешканці столиці, історичні герої, містичні істоти – виступають єдиним фронтом, аби дати відсіч злу. Враженнями про актуальний роман ділиться Андрій. Цікаво чи вдалося йому познайомитися з кимось із персонажів під час захисту Києва навесні 2022?

***

Уявіть собі, як під шкірою давно знайомого нам Києва – у підземеллях, технічних і закинутих тунелях метро, дренажних системах, підземних укриттях, старих занедбаних будинках, на горищах і берегах підземних річок, в темних закутках, куди майже ніхто не зазирає, десь на зворотному боці нашої свідомості та відчуттів – ховається Інший Київ. Химерний, таємничий, забутий багатьма, але не менш живий та велелюдний. Якщо у звичному для нас Києві живуть прості люди – такі як ми з вами, то у Темному Місті Києва іншого знайшли собі прихисток, а часом і роботу хто завгодно: привиди та демони, тролі, русалки, повітрулі, князі і герої. Дехто з людей теж може переступати Межу, або ж живе в двох містах одночасно, позаяк вміє бачити невидиме і чути нечутне.

Звичайний на перший погляд київський підліток Марко полюбляє залазити в усілякі шпарини закинутих будинків, видиратися на верхівки мостів через Дніпро, спускатися в каналізацію та підземелля міста, відтак і водиться з руферами та дигерами – тими людьми, які ходять найближче до Межі між світами двох частинок одного міста. Одного разу він зустрічає в шкільному підвалі дівчинку, котра вплутує його в такий клубок таємничих подій і карколомних пригод, на гребені хвилі яких непросто втриматися навіть читачеві – в якусь мить починає здаватися, що ти й сам вже бачиш навколо себе невидиме і чуєш нечутне. Та чи й воно справді лише здається? Місто Київ (обидві його частини – видима і невидима) опиняється під ударом страшного ворога і відбитися можна лише завдяки зусиллям його людей, тролів, русалок та всіх інших істот, які жили тут споконвіку – від Змія, котрий з незапам'ятних часів стереже прохід через Смородиновий місток, до демона Максвелла та кота Шредингера. Та і Марко зрештою виявиться зовсім не звичайним хлопчиком – це либонь видко з самого початку розповіді.

«Метро до Темного Міста» – це чарівна прогулянка знайомими місцями улюбленого міста в час страшних випробувань і непевності, адже хоч від Києва ворог – справжній ворог, не вигаданий – наразі відступив, смерть продовжує чигати в повітрі ракетними ударами, а Демон Хаосу тимчасово причаївся і лиш чекає нагоди.