Аліса Андерсен: пригоди не принцеси, яка не плаває
Крисюк Тетяна
25.11.2020
«Книги люблять того, хто їх розгортає»
«Аліса Андерсен не плаває»
Бути восьмирічним сором’язливим інтровертом – не дуже весело, тобто зовсім не весело. Було б чудово, якби тебе ніхто не чіпав і тим паче не примушував грати роль принцеси, яка багато розмовляє. Однак життя й обставини виштовхують Алісу Андерсен, героїню книг Турюн Ліан, із її зони комфорту. Чи витримає вона випробування сценічною грою й морським зануренням?
«Аліса Андерсен. Принцеса на лаві запасних»
Аліса любить читати, щось записувати, вчити напам’ять вірші й бути непомітною. Коли люди слухають її чи дивляться на неї, вона ніяковіє. І ніяковіє так сильно, що забуває усі слова, які знає. Тому у шкільній виставі про принцесу, яку ніхто не міг переговорити, вона гратиме роль коня. Алісу це влаштовує. Але вчитель попросив її вивчити слова головної героїні – про всяк випадок. І тепер Аліса, яка має найтихіший голос у класі, теоретично може зіграти принцесу. Принцесу, яка «зовсім не боїться говорити й обожнює відповідати на складні запитання, особливо впевнено і голосно». А це вже проблема.
«Уявити лишень, якби існувала така суперпігулка, розмірковує вона. Така, яка наводила б лад у всесвіті. Така, яка б робила життя легким для тих, хто думає, що воно складне. Якби хтось міг прийняти таку пігулку і, можливо, наважатися грати роль принцеси у виставі».
Аліса нервується, бо якщо раптом Гелен не зможе бути принцесою, їй доведеться вийти на сцену замість неї. А ще їй здається, що Івар не захоче із нею дружити, якщо вона носитиме старі мамині окуляри.
Алісі – вісім років. І вона має типові для свого віку проблеми – боїться осуду і самотності. Боїться бути сміливою поруч зі сміливими. Боїться відчувати себе красивою поруч із красивими. Боїться зізнатися собі, що роль принцеси їй підходить більше, ніж роль коня. Однак у найскладніший момент, коли Гелен не зможе зіграти роль принцеси, це зробить Аліса. Бо бути сором’язливою – це не значить бути бездарною.
«Аліса Андерсен не плаває»
Аліса була певна, що Івар – лишень її сусід. І що він не хоче дружити з такою сором’язливою і переляканою дівчинкою, як вона. Але насправді Івар завжди думав, що вони друзі, і що це «само собою зрозуміло». Та навіть якщо це й так, усе може змінитися після літніх канікул.
«Якщо він передумав, змінив рішення. Або якщо він забув, що ми вже друзі. Він доволі таки забудькуватий. Або якщо він не сприйняв усе серйозно. Він же не з тих, хто сприймає все серйозно, як-от я. Подумати лишень, а якщо він просто пожартував. Таке траплялося вже багато разів».
Крім цієї проблеми, в Аліси нова біда – тато сказав, що цього літа вона навчиться плавати. І навіть стрибатиме з пірса. Але їй не дуже хочеться одягати купальник, який навіть і одягом не назвеш. І зустрічатися із крабами, рибами й морськими зміями. Та хіба у Аліси є вибір? Звісно, що є. Вона може прочитати кілька книг про життя в морі. І тоді цікавість витіснить страх. Бо під водою можна зустріти не лише морську змію, а й, наприклад, привітного тюленя.
На мій погляд, Алісі бракує батьківської любові й уваги. А вона ще занадто мала і сором’язлива, щоб говорити про свої страхи вголос. І довше адаптується до різних ролей і умов, ніж інші. Та щойно вона заспокоюється і зосереджується на виконанні справи, стає безстрашною принцесою, яка говорить і плаває.
«Час від часу трапляється, що тобі щастить, навіть коли іншим від цього не радісно».
Книги про пригоди Аліси Андерсен навчать ваших дітей не боятися бути собою. І не боятися перешкод – їх у житті достатньо, але не так багато, щоб їх не можна було здолати.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно