На сторінках книги «7 звичок щасливих дітей» Шон Кові, автор бестселера «7 звичок високоефективних підлітків», у форматі казкових історій навчає теорії 7 звичок наймолодших читачів. Він переконаний, що ці оповіді навчать дітей жити згідно з природними принципами та озброять їх спільною із дорослими мовою.

Публікуємо для вас фрагмент із книги, який розповість вам про звичку №1 – Бути проактивними!

****

Нудно! Нудно! Нудно!

Білченятку Семмі було нудно, нудно, НУДНО!

— Мамусю, — сказав він, — мені нудно. Мені нічим зайнятися!

— А як же ж усі ті пристрої, які ти збираєш і лагодиш? — запита ла мама. — Поламані іграшки, радіоприймачі й мобільники? Ти ж так любиш у них копирсатися?

— Я сьогодні щось не в гуморі, — відповів Семмі. — Може, Софі вигадає щось цікаве, чим би я міг зайнятися?

Семмі постукав у двері до Софі. Стук. Стук. Стук.

У відповідь — тиша.

— Софі пішла до бібліотеки, — повідомила мама. — Вона повертає всі книжки, які брала минулого тижня. І, либонь, принесе зі сотню нових.

— Принаймні їй не нудно, — зауважив Семмі.

— Але й тобі не слід нудьгувати, — відповіла мама. — Може, сходиш до Покі, ану ж він захоче з тобою погратися?

Тож Семмі пішов до Покі.

Покі лежав у своєму гамаку.

— Привіт, Покі! Що поробляєш?

— Хіба не бачиш? — озвався Покі. — Лежу в своєму гамаку.— Мені нудно, — сказав Семмі. — Може, вигадаєш, чим мені зайнятися?

— Звісно, — відповів Покі. — Спробуй полежати в моєму гамаку.

— Ох, це звучить ще нудніше, — застогнав Семмі.

— А от і ні, — заперечив Покі. — Та якщо ти так вважаєш, то краще сходи провідай Лілі.

Тож Семмі пішов до будиночку Лілі.

Вона саме малювала щось у своїй кімнаті.

— Привіт, Лілі! — привітався Семмі. — Мені нудно. Ти не могла би придумати, чим мені зайнятися?

— За любки! — вигукнула Лілі. — Ти можеш допомогти мені розмальовувати ляльку Дотті, а потім зробимо рамку з червоного паперу. Або ж ти можеш розмалювати мого хвоста.

— Ой, мені не хочеться малювати. Чи могла б ти вигадати ще якусь цікавеньку роботу? — спитав Семмі.

— Ні, — відповіла Лілі. — Я люблю малювати. Чому б тобі не глянути, що поробляє Ґуб?

Тож Семмі рушив до хатинки Ґуба.

Ґуб тримав у лапах лупу і щось захоплено розглядав у траві.— Здоров, Ґубе! Що поробляєш?

— Мурахи! — мовив Ґуб. — Я розглядаю мурах!

Ґуб притягнув Семмі до себе, всунув йому в лапи лупу й наказав:

— Ляж і придивися — ти побачиш сотні мурах. Вони такі круті! Семмі подивився крізь лупу.

— Фуу! Я не хочу дивитися на мурах, вони гидкі! А ти б міг запропонувати щось веселіше до роботи?

— Ні, — відказав Ґуб. — Я зараз цілком зайнятий мурахами. Чому б тобі не заглянути до Джампера?

Тож Семмі вирушив до Джампера.

Джампер кидав м’ячі у кошик на проїзній дорозі. Він підвів м’яч до Семмі.

— Приєднаєшся до гри? — поцікавився Джампер.

— Ні, мені не хочеться грати в баскетбол. Можеш придумати щось інше до роботи?

— Дивись! — вигукнув Джампер. — Я — кролик! Він підстрибнув догори й запхав м’яча крізь кільце у кошик. — Слем-данк!*

Семмі зітхнув. Здавалося, ніхто не має жодної цікавої ідеї. Можливо, він міг би погратися з мишкою Еллі? Тож Семмі подався до її будиночка.

Бабуся мишенятка саме фарбувала ґанок.

— Вітаю, бабусю! — сказав Семмі. — А де мишеня Еллі?

— Лежить у ліжку, у неї хворе горло, — відповіла бабуся.

От халепа… Семмі хвильку помовчав, а тоді сказав:

— Мені нудно. Ви не хочете погратися?

Бабуся Еллі засміялася.

— Я не можу, білченя Семмі, бо маю безліч справ.

— Ніхто не допомагає мені розважитися, — поскаржився Семмі.

— Але ніхто й не повинен. Ти сам відповідальний за своє дозвілля, а не хтось інший, — зауважила бабуся.

— Що ви маєте на увазі? — спитав Семмі.

— А те, що ти сам можеш знайти собі якесь заняття до душі. Не варто очікувати цього від інших. Лишень озирнися і поміркуй. І щось цікаве обов’язково знайдеться.

Семмі озирнувся. Він побачив хмари, дерева, три сміттєві баки, вишикувані в ряд біля будинку. На кришці одного баку лежало старе радіо, з якого увсебіч стриміли дроти.

Зненацька Семмі осяяла ідея.

— Вам ще потрібен той старий радіоприймач? — запитав Семмі бабусю.

— Ні, — відказала бабуся. — Він поламаний, саме тому я його й викинула.

— Чи можна мені забрати його собі? — поцікавився Семмі. — Я обожнюю радіо!

— Чому б і ні, — відповіла бабуся мишки Еллі.

Семмі взяв радіоприймач, відніс його додому і поставив на підлогу в кімнаті. Тоді розпочав роботу. Кілька годин пішло на те, щоб радіо знову запрацювало, і до обіду все було готове.  Семмі обв’язав радіо стрічками та прикрасив зірочками. І відніс назад до будиночка мишки Еллі.

— О, що ти маєш? — поцікавилась бабуся Еллі.

— Подарунок Еллі, щоб вона швидше одужала. Я полагодив радіоприймач, і вона зможе слухати його, аж доки вилікує своє горло. Мені вже не нудно. Я нарешті збагнув, чим зайняти себе на дозвіллі.

— Чудово! Ходімо всередину та покажемо його Еллі, — запропонувала бабуся.

Коли Еллі побачила радіо, то розпливлася в широкій, наче скибка дині, усмішці.

— Мені подобаються ці стрічки! — захоплено мовила вона.

 

БАТЬКІВСЬКИЙ КУТОЧОК

Звичка №1. Будь проактивним. Ти за це відповідальний (-на).

Не злічити, скільки разів мої діти скиглили: «Тату, нам так нудно! Нам нічого робити!» — наче їхня нудьга була моєю провиною. У відповідь я запитував: «То що ви збираєтеся з цим робити?». Зазвичай це спрацьовувало, і на деякий час вони давали мені спокій. Моя бачення таке: нам життєво необхідно навчити дітей брати на себе відповідальність за своє життя, дозвілля та нудьгу, фактично — за власне щастя чи нещастя. Бути проактивним — це звичка №1. Коротко кажучи, бери відповідальність за своє життя і перестань удавати жертву.

Розповідаючи цю історію, ви можете наголосити дітям на тому, як Семмі намагається звинувачувати всіх — маму, своїх друзів, життя загалом — у своїй нудьзі. Він хоче, щоб хтось замість нього вирішив його проблеми й організував його дозвілля. Порозмовлявши з бабусею Еллі, Семмі нарешті усвідомлює, що лише він відповідальний за свої розваги й нарешті знаходить, чим зайнятися.

 

Обговорімо з дітьми:

1. Чому Семмі було нудно?

2. Хто винен у тому, що Семмі було нудно? Винна Софі? Покі? Лілі? Ґуб? Джампер? Бабуся? Чи ще хтось?

3. Чим саме порадила зайнятися Семмі бабуся Еллі?

4. Чи тобі буває нудно? Якщо так, то як ти можеш з цим упоратися?

5. Хто відповідальний за твої рішення: ти чи хтось інший?

 

Завдання для дітей:

1. Наступного разу, коли нудитимешся, зроби щось для іншого — як Семмі зробив для Еллі.

2. Спробуй зробити сьогодні щось, за що тобі завжди було лячно братися. Потоваришуй з кимось, підніми на уроці руку або ж... вимий туалет!

3. Наступного разу, коли розгніваєшся і захочеш сказати щось образливе чи грубе, вкусися за язик.

4. Якщо ти вчинив неправильно, попроси пробачення швидше, ніж тебе попросять вибачитися.

 

*Слем-данк — вид кидка в баскетболі, при якому гравець вистрибує вгору та однією або двома руками кидає м’яч крізь кільце зверху вниз.