«Бруклін» Колма Тойбіна – це зворушливий, неспішний та щирий роман, який завоював прихильність читачів зі всього світу своєю чесністю, актуальними темами та потраплянням в самісіньке серденько книголюбів. Історія є бестселером за версією The New York Times і завдяки перекладу «Видавництвом Старого Лева» стала доступною і для української авдиторії. Тому сьогодні поговоримо про те, чому кожному читачу просто необхідно прочитати цю історію!

 

Щемка й актуальна тема еміграції, відчуття тотальної самотності та туги за домом

В наші непрості часи найбільше кожного українця хвилює, тригерить, зворушує тема переїзду, вимушеної еміграції. Саме тому ця історія так відгукується в серці. Головна героїня Ейліш Леслі переїжджає з Ірландії до Штатів у пошуках роботи, кращого життя та нових сенсів. Старша сестра, Роуз, спонукала дівчину до переїзду, адже розуміла, що в іншій країні на той час (а ми говоримо про пʼятидесяті роки минулого століття) знайти гідну роботу, підвищити кваліфікацію та зустріти кохання у США буде легше, ніж у повоєнній Ірландії.

«Досі Ейліш завжди гадала, що проживе у цьому містечку усе життя, як і її мати… А тепер відчула, що її виокремили для чогось, до чого вона аж ніяк не готова, і це, попри страх, який воно несло з собою, викликало у неї почуття чи, радше, цілий ряд почуттів. І їх, як вона гадала, можна відчути напередодні весілля, коли всі дивляться на тебе в метушні приготувань із радістю в очах, тоді, коли ти сама аж тремтиш від хвилювання, але намагаєшся не вельми замислювати про те, якими будуть наступні кілька тижнів, якщо втратиш самовладання.»

Але туга за домівкою, рідними накриває дівчину з головою нестримною хвилею: Ейліш борсається, їй не вистачає повітря, вона потопає. Призвичаїтися до іншої культури, її ритму й темпу життя, традицій — однозначно важко. У більшості випадків тебе сприймають як чужинку. Чи вдасться персонажці вистояти й прийняти зміни, чи вона програє цю битву? Легко сказати, що свою справжню домівку ми завжди носимо в серці. Але що робити, коли біль стає зовсім нестерпним ? Ось на ці запитання читач і шукатиме відповіді, читаючи цю неспішну, дещо меланхолійну оповідь/сповідь.

«Рідне місто поставало перед нею в яскравих картинках, таких, як та, що спливла пополудні під час розпродажу…. Вона тут ніхто…. Ніщо не мало значення…. Все тут фальшиве, порожнє, думала вона.»

Ніжна і зворушлива романтична лінія (а, можливо, і любовний трикутник?!)

Ейліш — романтична, чуттєва, заглиблена в себе молода дівчина. Вона розмірковує про кохання, стосунки, але ніколи не поринала у вир почуттів із головою, завжди вчиняла обережно, помірковано. Здається, розум (раціо) завжди перемагав у битві із серцем (емоціо). Але все ж доля дарує їй шанс пізнати справжнє кохання – у Штатах вона зустріла чудового молодого чоловіка – італійця Тоні, який обережно, поступово проникає в саму душу Ейліш і зможе викликати в ній ніжні, несміливі, перші паростки справжніх почуттів.

«І йдучи, огорнена мріями про майбутній рік, вона уявляла Тоніну усміхнену присутність, його увагу, кумедні розповіді, те, як він притискає її до себе на якомусь перетині вулиць, солодкий запах його дихання, коли він цілував її, відчуття його золотого зосередження на ній, його обійми…»

Попри відверту інтровертність (вибачте за каламбур) головної персонажки, у романі є місце і сумнівам, і навіть болючій зраді. Як не дивно, саме дівчина обиратиме між двома молодиками. Але в контексті подій роману це історія, звичайно, зовсім не про легковажність чи егоїзм. А про велику рану на серці, величезне потрясіння, після якого людина, особливо чутлива, може робити відверто неправильні чи їй непритаманні вчинки.

У сучасному суспільстві романтичну лінію у книзі можна розглядати по-різному. У книжкових клубах довго точитимуться дискусії про природу стосунків між Ейліш та Тоні, тогочасне патріархальне суспільство, ставлення до жінок, відкриття (або ж ні) ними своєї сексуальності, інтимні стосунки, коли ти чи твій партнер має мало досвіду. Багатошаровість цієї історії є її перевагою, адже кожен читач буде аналізувати вчинки дійових осіб роману відповідно до свого особистого бекґраунду.

Актуальна проблема самопізнання та саморефлексії

У «Брукліні» ми маємо справу з різними персонажами, але головна героїня – Ейліш Леслі – самозаглиблена, чесна, скромна молода дівчина, яка схильна до самопізнання та саморефлексії, часто поринає в розмірковування й інколи живе більше у власній голові, думках, ніж у реальному житті. У своєму доволі юному віці вона вже зіткнулася із проблемами меланхолії та депресії, пережила втрати близьких людей за відсутності емоційної підтримки (такої, якої хотілося б саме їй). Вона схильна до сумнівів, але не до драматизації. Дівчина чутлива, але не втрачає звʼязку із реальністю та має самовладання. Її внутрішній стрижень і світло всередині ведуть вперед і не дають впасти. Або допомагають піднятися. Дівчина має зробити складний і доленосний вибір між обовʼязком і особистим щастям.

«Вона побачила їх усіх трьох – Джима, Тоні, маму – як особистостей, яким могла тільки зашкодити, як чистих людей, оточених світлом і ясністю, а навколо них кружляє вона – темна, невизначена.»

  

Родина як основна цінність, самопожертва та стосунки батьків і дітей

Ейліш виросла у неповній родині: її батько помер, коли вона і сестра були маленькими. Ейліш виховувала мама, але приклад вона брала зі старшої сестри: цілеспрямованої, активної, енергійної. Яку всі поважали, яка наповнювала своєю енергією будь-яке середовище, де знаходилась. Красуня та розумниця – сестри були близькими, але чи насправді Ейліш знала, якою була Роуз? Інколи рідні мають від нас секрети – для порятунку нас самих. Несуть весь тягар на собі й не перекладають його навіть на плечі найближчих, найрідніших. Якоюсь мірою саме Роуз займала у їхній сімʼї позицію дорослого. До неї прислухалася й мама, яка, можливо, після емоційних потрясінь, так і не змогла оговтатися. Роуз, як потім вже зрозуміла Ейліш, віддала себе на поталу обставин, заради, хоча й короткочасного, щастя своїх рідних. Тому ця історія – про самопожертву, любов до рідних та болючі ляпаси, які інколи так неочікувано підносить нам життя.

«Вони знали так багато, кожна з них, гадала вона, могли робити все, окрім як промовляти вголос власні думки».

 

Книга і фільм: знайди відмінності!

«Бруклін» має успішну і пронизливу однойменну екранізацію: історико-драматичну кінострічку від Джона Кроулі, яка вийшла на великі екрани ще 2015 року, у головних ролях із Сіршею Ронан, Еморі Коеном та Домналлом Глісоном, та отримала численні премії, серед них три номінації на «Оскар». Тому, для всіх книголюбів та поціновувачів кіно є унікальна можливість не тільки прочитати людяну, щемко-теплу, атмосферну історію, а й побачити її на екранах. Для всіх, хто полюбляє неспішні фільми, історії з унікальним вайбом, що пронизують до самого серця й залишаються в ньому надовго.