"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Дронь Артур

Уже цього місяця Старий Лев святкує своє двадцятиріччя! А це означає, що грудень — час вдячності читачам за цілих два десятиліття разом. Час великих і амбітних планів на майбутнє. А також час згадувати, скільки всього відбулося з нами від 13 грудня 2001 року й аж до сьогодні!

Двадцять працівників «Видавництва Старого Лева» поділяться з вами найбільш особливими й теплими спогадами про свою роботу. Ви дізнаєтеся про історію видавництва та їхні особисті історії. Про те, як Старий Лев об’єднує навколо себе надзвичайно різних людей для надзвичайно важливої справи.

Отож, запрошуємо вас в подорож спогадами Старого Лева!

Мар’яна Савка, співзасновниця і головна редакторка

Я чимало разів розповідала про те, з якої книги розпочалася історія «Видавництва Старого Лева». Це книжка Дарії Цвєк «Малятам і батькам». Ми товаришували з пані Дарцею, і з цієї дружби народилася ідея підтримати її, дати можливість побути авторкою в молодому очікуванні своєї книжки. Тоді у пані Дарії довгий час не виходили нові книги, і вона вже була в сеньйорському віці. Ми придумали, що це має бути книжка зі стилем життя галицької родини: із забавами, пляцками, святкуванням різних свят. Пані Дарця не могла про все подбати сама, тому я допомагала їй з текстом і серйозно його опрацьовувала.

Але найцікавішим був процес самої роботи над книжкою. Ми з Юрком Чопиком запросили до роботи над виданням наших друзів: Олену Рубановську, яка створювала дизайн; Анну Кирпан, яка малювала; Омеляна Грабця, який робив верстку. Омелян у всій цій історії, напевне, особа найзагадковіша. Він тоді був дуже талановитий як музикант (грав на контрабасі) і як людина, яка добре робила все, за що бралася. Омелян працював у компанії, яка займалася виробленням робочих віз, і мала офіс у центрі Львова. В той офіс ми й приходили верстати книжку.

«Малятам і батькам» вийшла у 2002 році й одразу здобула нагороду «Книга року» на Форумі видавців. А ми стали крутими бізнесменами, тому що заробили свої перші гроші, продаючи книжки.

Ми приїхали на фестиваль до Івано-Франківська і представили свою програму за участі Дарії Цвєк. А коли ввечері прийшли на міську площу з десятьма пачками книжок, то одразу продали всі сто примірників. Було відчуття, ніби ми впіймали Бога за бороду і нарешті зробили щось вагоме в житті.

Наша перша книжка «Малятам і батькам» виявилася справжнім талісманом. А її авторка Дарія Цвєк — це патронеса «Видавництва Старого Лева». Мабуть, саме тому ми так круто почали. У нас була серйозна підтримка.

 

Ольга Ренн, відповідальна редакторка

У мене дуже багато теплих спогадів про «Видавництво Старого Лева» і з моїх студентських часів, і з часу дослідницької роботи у сфері видавничої справи, і, звичайно ж, за майже 5 років роботи в редакції.

У нас, в Українській академії друкарства, було заведено, що студенти мали постійно моніторити, що цікавого відбувається на книжковому ринку. Ми не вилазили з подій Форуму видавців, намагалися ходити на все цікаве і одного разу потрапили з одногрупницею на презентацію книжечки дитячих віршів в театрі Курбаса. Мар’яна Савка була одягнена як царівна, у пишну сукню.

Я вже не пригадую, ким вона була. Можливо, феєю. Вона роздавала всім дітям цукерки. Нам теж перепало, хоч на маленьких читайликів ми вже не виглядали:) Та насправді цей спогад не про цукерки, а про те, що нас, студентів, просто вражали театралізовані і дуже творчі презентації «Видавництва Старого Лева». Тоді такі робили лише Мар’яна Савка та Іван Малкович. Чого лише варті мумі-тролі, які роз’їжджали Львовом на горбатому «Запорожці», а згодом блукали поміж дерев у затишному саду нашого офісу на Лемківській!

Ще один із найяскравіших спогадів для мене — момент, коли ухвалили рішення про те, що я буду курувати серії книг Ернеста Гемінґвея і «Дискосвіт» Террі Пратчетта й стану частиною команди. Пригадую, прийшла в редакцію, повідомила цю новину. А далі — блискавично: артдиректор Назар Гайдучик звільнив стіл від принтера, хтось приніс стілець, хтось – канцтовари, а Оксана Зьобро, керівниця відділу піару, увінчала мій новоспечений робочий столик вазонком із фіалкою. Саме тоді відчула — я вдома! Робоче місце з підручних матеріалів мені спорудили тому, що ось-ось мав відбутися великий переїзд у новий офіс на Старознесенській, тож не було сенсу облаштовуватися ґрунтовно. Але тепер принтерний стіл з фіалкою для мене символ мрії, яка справдилась.

 

Іван Федечко, керівник відділу авторського права

Мені пощастило потрапити в команду «Видавництва Старого Лева» в кінці 2012 року, коли розпочалися Великі Зміни. Потрібно було навести лад в угодах з авторами, ілюстраторами та перекладачами і також налагодити комунікацію з іноземними правовласниками. А у 2014 році розпочались перші книжкові виставки в Болоньї і Франкфурті, й далі з кожним роком кількість відряджень тільки зростала. Настільки захопився відкриттям нових територій для книг видавництва і пошуком правовласників іноземних авторів, а наш видавничий план так швидко збільшувався, що Олі Гарасимів — моїй колезі, з якою у той час разом сформували відділ авторського права, довелось наново після мене наводити лад. :) З того часу сталось багато цікавих подій. Відділ збільшився до п'яти людей. Права на книги видавництва вдалось продати у понад 40 країн. Тричі твори Романи Романишин та Андрія Лесіва стали переможцями конкурсу дитячої книги в Болоньї. Нам вдалось домовитись з агентами про купівлю прав на переклади творів таких авторів як Кадзуо Ішіґуро, Елізабет Ґілберт, Жоель Діккер, Ернест Гемінґвей, Террі Пратчетт і багато інших.

Одними з найяскравіших моїх спогадів стала комунікація щодо купівлі прав на твори Мілана Кундери. Вперше його прочитав студентом, а навчаючись на магістратурі у чеському місті Брно (рідне місто письменника), навіть відвідував курс лекцій присвячений його творчості. Тоді я не міг зрозуміти, чому книжок такого відомого автора ніде немає українською мовою. У 2013 році, коли у видавництві активно обговорювали ідеї розвитку нашої дорослої лінійки, запропонував керівництву ідею видання книг Кундери. Рішення видавати прийняли, але перемовини тривали майже 4 роки: зустрічі з літературним агентом автора щороку у Франкфурті і що два роки у Лондоні, розмови з чеськими видавцями і друзями письменника, листи автору чеською мовою. Раз за разом, коли здавалось би, що ми домовились щодо всіх деталей співпраці, автор брав паузу тривалістю в кілька місяців. І на початку 2018 року нам таки вдалось отримати згоду автора і підписаний контракт на роман «Вальс на прощання». Пригадую, що не міг повірити в цю новину і просив колег зачекати з анонсом допоки не отримаємо затвердження перекладу і макету українського видання. А тоді — Мілан Кундера надіслав мені примірник книги, підписаний словами: «для чоловіка, який знає Брно».

 

Оля Крет, менеджерка інтернет-продажу

Про роботу у «Видавництві Старого Лева» я мріяла ще з того моменту, коли вперше допомагала видавництву на Форумі видавців у 2015 році (мені тоді було приблизно 18 років). Протягом певного часу я допомагала на виставках, презентаціях, але мрії залишились мріями, і я почала реалізовувати себе в іншій сфері.

Та одного дня отримала дзвінок від керівника відділу продажів Назара, який сказав: «Оль, привіт! Не хочеш до нас в офіс на роботу?». У мене був шок, море емоцій та призначена співбесіда на наступний день!

На роботу мене взяли у відділ інтернет-продажу, але мені було мало, хотілось все :) Тому, окрім сайту, в мене було ще декілька проєктів. А пізніше я почала вести в компанії проєкт електронних книг — навчилась їх верстати, займатись продажем на сайті та іншим компаніям. Можна сказати, що я сама собі керівник :)

З моменту співбесіди і до сьогодні минуло вже 4 роки, а я й досі безмежно рада працювати тут!

 

Саломе Енгибарян, івент-менеджерка

Я — івент-менеджерка. Організовую зустрічі читачів з нашими авторами, презентації новинок, майстер-класи, дитячі суботи в Книгарні-кав’ярні. Із вражень, що залишаються після цих подій, складається ціле панно спогадів — з яскравими кольорами та візерунками. Найтепліша частина зустрічі з письменником — автограф-сесія, коли дитина — віч-на-віч з людиною, яка написала книжку. А я зненацька «підслуховую»!

Дівчинка, 7 років, сказала Галині Кирпі: «Ви дуже схожі на мою бабусю, за якою я дуже сумую… Можна Вас обійняти?…»

Діти, 5-6 років, Мирославу Лаюку: «Мирославе! Не йдиии! Стань нашим ментором!»

Дівчинка, 8 років, Богдані Бондар: «Ваш пензлик, мов чарівна паличка! Навчіть нас так малювати, будь ласка!»

Хлопець, 9 років, Олі Русіній: «Напишіть книжку про наш клас, будь ласка! Ми будемо надсилати вам в інстаграм наші фотки та пригоди!»

Таких «письменницьких» історій, зі щирими обіймами та вогниками в дитячих очах, дуже багато!

А буває так, що я приходжу до дітей сама — з книжковими новинками. І неможливо не радіти таким вигукам-відгукам: «Ура! Старий Лев прийшов!»; «В мене — ціла шафа ваших книжок!»; «Я з батьками був у вашій книгарні!»; «Коли наступного разу запросите до нас письменника?!»

Іноді після зустрічей юні слухачі просять підписати книжки. Аргумент, що я їх не писала, не працює:) Тоді підписую так: «Нехай ця книжка зробить твій день яскравішим! Саломе, представниця “Видавництва Старого Лева”».

 

Можливо, у вас теж є спогади про Старого Лева, якими ви хочете поділитися? Тоді маємо гарну новину: до 6 грудня у вас є можливість виграти річний запас книг з нагоди Дня народження видавництва! Діліться своїми історіями про «Видавництво Старого Лева» у Facebook або Instagram, публікуйте фото, позначайте сторінку Старого Лева і додавайте хештеґ #Я_і_Старий_Лев. А вже 7 грудня ми оголосимо імена переможців!

 

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage