Віґдіс Йорт, Ульф Старк: «Астрід Ліндґрен й Туве Янссон були дуже сміливими, і ми підтримуємо ці ідеї волелюбності та шаленості»
Про що скандинавські письменники нізащо не напишуть у своїх творах? Чому їхня дитяча література така популярна серед українців? Чого бракує нашим авторам? Про скандинавський літературний досвід та українські реалії говорили на Книжковому Арсеналі український видавець Мар'яна Савка та письменники Ульф Старк зі Швеції, Віґдіс Йорт з Норвегії та Катерина Міхаліцина з України. Зустріч проходила за підтримки Swedish Arts Council, Посольства Швеції в Україні, NORLA та Посольство Норвегії в Україні.
«Усі, хто хоч трохи дотичний до видавничої справи, знають, що перші переклади скандинавської художньої літератури найперше з'являлися російською мовою, і вже набагато пізніше деякі з них були перекладені українською, дуже часто (і це прикро) не з першоджерела, - розповіла Мар'яна Савка. - Тому ми дуже добре розуміємо важливість українських перекладів з норвезької чи, наприклад, зі шведської. Тим паче, що така література користується особливою популярністю серед українців. І я, здається, знаю у чому секрет - головні герої Ульфа Старка чи Віґдіс Йорт руйнують стереотипи, поводяться неочікувано. Обидві героїні книжок «Диваки і Зануди» (Старк) і «Йорґен+Анна=любов» (Йорт) - сміливі, нестандартні дівчатка».
За словами Яніни Орлов, дружини Старка, шведсько-російської перекладачки, дуже часто неадекватні переклади неправильно трактують образ головного героя і спотворюють його. «Такої «гіркої» долі зазнав Карлсон на пострадянському просторі, - зауважила Яніна. - Адже перший російський переклад змалював його доброю смішною істотою, тоді як справжній Карлсон Астрід Ліндґрен - це, даруйте за слово, «скалка у дупі».
На думку Ульфа Старка, особливістю шведської дитячої літератури є те, що вона позбавлена моралізаторства, автор пише з позиції дитини. Віґдіс Йорт погодилася з Ульфом і зауважила, що волелюбністю головних героїв своїх книжок вони завдячують Астрід Ліндґрен та Туве Янссон: «Вони були дуже сміливими, розуміли, як зобразити внутрішню свободу, і ця сміливість передалася й нам. Відповідно, ми лише підтримуємо цю ідею волелюбності і такої шаленості головних героїв. Проте абсолютно вільною скандинавську дитячу літературу я назвати не можу: ми залежні від книжкового ринку, видавців, і це накладає свої умови. Наприклад, я дуже люблю українську обкладинку «Йорґен+Анна=любов», бо у норвезькому варіанті вона традиційно рожева, на ній зображена мила дівчинка, що мріє про коханого-принца Йорґена».
Ульф Старк також зауважив, що обожнює обкладинку українських «Диваків і Зануд»: «На ній зображена сучасна дівчинка, у волоссі якої заплутався дідусів грамофон. Саме про це книжка - про переплетіння поколінь. Це фантастика! Набагато краща, аніж шведська обкладинка - та просто жахлива».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно