Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Правила життя Паоло Джордано
Паоло Джордано – чудовий письменник, автор світового бестселера «Самотність простих чисел», наймолодший лауреат італійської премії Premio Strega Award, яку у літературному світі порівнюють з британським Букером. І так, саме з Паоло Джордано українські читачі матимуть змогу зустрітися вже цієї осені, під час Форуму видавців у Львові. До цієї прекрасної події «Видавництво Старого Лева» готує переклад нової книги автора – «Чорне і сріблясте». А поки що маємо змогу прочитати кілька цікавих речей, які про себе розповідав Паоло. 
 
***
 
Я вирішив почати писати першу книгу ще не маючи конкретної ідеї сюжету, бо коли я знаю, куди прямую, найчастіше поспішаю та не отримаю задоволення. Я мав віднайти сюжет у процесі написання. Я лише знав, що у книжці будуть кілька історій (їх було три на початку написання, а потім одну я прибрав), тримав кілька дрібних деталей та ніби стоп-кадрів у голові, які згодом мав з’єднати докупи. 
 
Якось я відправив одну свою коротку історію у відомий літературний журнал, який має назву «Nuovi Argomenti». Його працівники вподобали мій твір та вирішили його опублікувати. Коли прийшов підписати контракт з редактором журналу, я дав йому копію «Самотності простих чисел», і той порадив мені надіслати рукопис у найбільше в Італії видавництво – «Mondadori». Усе сталося дуже швидко. О пів на дванадцяту ночі мені зателефонував головний редактор видавництва. Він сказав мені: «Приходь завтра до нас. Ми маємо поговорити». Отож, усе сталося саме так, як можна лише мріяти… 
 
Насправді, усі ми – діти. Але ми мусимо бути відповідальними у такій кількості речей, що навіть порахувати не можемо. Навіть тоді, коли ми наодинці із собою, саме так. Але це завдання стає ще складнішим, коли поруч з нами хтось є. Особливо, якщо це діти. Не завжди легко давати собі раду з усім цим. 
 
 
Мабуть, було б легше у житті (і нудніше у літературі), якщо б кожна людина трималась однієї певної ролі. Але наші сучасні життя виглядають зовсім не так. На щастя, я повинен додати. 
 
Минуле науковця глибоко вплинуло на мій спосіб дивитися на речі, і, відповідно, на мою манеру письма. Подарувало мені увагу до дрібних деталей, маленьких чудес, які відбуваються навколо. І різниця між науковим та будь-якими іншими поглядами на реальність завжди в основі того, що я пишу. Здається, я завжди розділений навпіл чітким раціональним баченням світу та більш вільним, ірраціональним.  
 
Перед письменництвом я грав на гітарі і мріяв стати рок-зіркою. Але я мусив здатися, тому що занадто боявся сцени. Цього не станеться з літературою, адже книга не потребує «живого виконання». Так, звичайно, є живі перформанси після виходу книги, але це зовсім інша річ. У літературі я можу показати свою роботу тоді, коли відчуваю, що мені не буде соромно за неї. 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage