Перевірено роками: 10 знакових перевидань класики української дитячої книги
Анна Третяк, INSIDER. Фото: inspired.com.ua
Дитяча література – той сегмент книжкового ринку, який попри всі негаразди продовжує набирати обертів. Щороку на найбільших книжкових подіях презентуються десятки нових оригінальних та перекладних видань для дітей та підлітків.
Заховані під гарними палітурками і підтримані промоцією у соціальних мережах, ці книжки швидко здобувають прихильність та читацьку увагу, але більшість з них навряд чи вийде з категорії позакласного читання. А на уроках діти й надалі читатимуть канон української літератури, схвалену роками класику, вишуковуючи програмні твори серед багатотомних видань.
Набраний дрібнесеньким кеглем і часто без ілюстрацій, доробок класиків перетворюється на далекий і не завжди цікавий набір слів, обов’язкових до прочитання. Перевидаючи "канонічні" тексти в сучасному "одязі", видавці прибирають один із бар’єрів на шляху до порозуміння між авторами і новим поколінням їхніх читачів.
INSIDER пропонує вам добірку кращих перевидань класики української дитячої книги, які пройшли перевірку роками.
"Лічилка"
("Навчальна книга – Богдан", Ілюстрації Аґрафки)
Добре відома лічилочка від Наталі Забіли в сучасному оформленні Романи Романишин та Андрія Лесіва стала однією з сенсацій Книжкового Арсеналу 2014 року.
Мами немовлят і дошкільнят "наче гарячі пиріжки" розбирали книжку-картонку, виконану в несподіваних для дитячої літератури стриманих тонах. Власне, саме завдяки малюнкам книга завоювала такий інтерес.
Силуетні, підкреслено пласкі зображення коричневого, тьмяно-оранжевого, темно-синього чи сірого кольорів викликають подив у любителів традиційної дитячої ілюстрації, проте діти сприймають "Лічилку" з таким самим інтересом, як будь-яке інше видання. Особливо це стосується немовлят до року, які цілком можуть бути адресатом видання завдяки міцному картону, що гарно витримає близьке знайомство з допитливим "читачем".
Євген Гуцало, "Зайці в полі варять борщ"
(Видавництво Старого Лева, ілюстрації О. Кваші)
Ще одне поетичне видання – вірші про звірят авторства Євгена Гуцала. Добрі, затишні, нескладні до сприйняття рядки упорядкувала у збірку дружина поета, письменниця і видавець Леся Воронина.Можливо, саме тому з віршів помітно постає тема сім’ї та спільної праці – тут і дружні павучок з павучихою, і сімейство бобрів, і лев з левенятами, і багато інших згуртованих звірят.
За читанням цієї книжки можна "ненароком" навчати дітей готувати головну національну страву українців (чи принаймні вивчити список компонентів): "Зайці варять борщ у полі / З буряків та бараболі. /Зайці моркву в борщ кладуть / і капусту в борщ січуть. / Зайці в борщ кладуть квасолю, / сиплять перцю, сиплять солі. / Листя кидають із лавра, / щоб удався борщ на славу".
Симпатичні ілюстрації Ольги Кваші органічно поєднуються з текстом. Дітям разом із дорослими є що порозглядати на барвистих, сповнених деталями малюнках.
Іван Франко, "Фарбований лис"
(А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, ілюстрації К. Лавро;
Навчальна книга – Богдан, ілюстрації О. Кіналя)
Збірка оповідань Івана Франка "Коли ще звірі говорили" пережила не одне перевидання. Ще б пак – це ж твори, що мають вже столітню історію читань, і не без моралі, ще й пера самого Івана Яковича! Одним словом, безпрограшний варіант для видавця.
Казки зі збірки друкували коли всі разом, коли частково, а коли й одна з історій окремо від інших ставала самостійною книгою. Найбільше з оповідань видавцям припав до смаку "Фарбований лис". Історія про вертлявого пройдисвіта Микиту, який волею випадку та не без хитрощів став царем звірів, от уже більше століття не втрачає актуальності.
У 2014 році за лиса Микиту узялася всім відома "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", і результат вийшов очікувано хорошим, насамперед завдяки дотепним ілюстраціям, що їх виконав Кость Лавро у своєму впізнаваному стилі. Роком раніше того ж таки "Фарбованого лиса" окремим виданням випустила "Навчальна книга – Богдан", ілюструвавши текст більш традиційними для дитячої літератури зображеннями від Олега Кіналя.
Василь Королів-Старий, "Хуха-Моховинка"
(ілюстрації А. Щербака)
На Книжковому Арсеналі 2015 року серед інших новинок побачила світ казка Короліва-Старого про Хуху-Моховинку. Повчальна історія зі збірника "Нечиста сила" (а весь збірник, до речі, у 2006 році перевидала "Веселка") входить до шкільної програми з української літератури, тож більшість п’ятикласників так чи інакше познайомляться з цією доброю істотою.
Проте цьогорічне видання має шанс привернути особливу увагу школярів і не залишитися просто одним із переліку обов’язкових до прочитання текстів. Повноформатну книгу, що тішить якістю зображень і друку, підготували мистецтвознавиця Мар’яна Мусій і художник Андрій Щербак.
Зусиллями ілюстратора крихітка Хуха вийшла неймовірно привабливим створінням, яке навіть ніяково назвати "нечистою силою". Давно знайомий персонаж при новому оформленні набув сучасного вигляду і став подібним до героїв мультфільмів нашої доби. Можливо, анімування "Моховинки" стане наступним кроком на шляху актуалізації класики.
Леся Українка, "Лісова пісня"
(Основи, ілюстрації П. Дорошенко)
Видавництво "Основи", що від початку спеціалізувалося на виданні цілком "дорослого" сегменту – академічної та класичної літератури – сміливо узялося за надання сучасного вигляду класиці дитячого читання. У 2014 році вийшли друком два твори зі шкільної програми: "Лісова пісня" Лесі Українки і "Вечера на хуторе близ Диканьки" Миколи Гоголя (російською мовою).
У 2015 до них приєдналася збірка "Розстріляне Відродження", і вже днями любителі класики зможуть оцінити нове видання "Кайдашевої сім’ї" Івана Нечуя-Левицького.
"Лісова пісня" є одним із найвідоміших текстів українського канону. При публікації таких "програмних" творів видавці зазвичай дотримуються нейтрального стилю у зображеннях, не змішуючи традицію з новаторством і сьогоденними тенденціями. "Основи" відійшли від цієї практики та, як виявилося, влучили в яблучко.
Оформлене оригінальними ілюстраціями Поліни Дорошенко видання одразу потрапило до престижного каталогу "Білі круки" (The White Ravens), який вважають одним із ключових орієнтирів у світі дитячої та підліткової літератури, що визначає світові тенденції для критиків, видавців, продавців книги.
Николай Гоголь, "Вечера на хуторе близ Диканьки"
(Основи, ілюстрації І. Ісупова)
Заохочені успіхом "Лісової пісні", "Основи" продовжили роботу над осучасненням класики. Ще однією новинкою 2014 року було видання "Вечорів на хуторі біля Диканьки", приурочене до 185-ї річниці створення тексту.
Книжку, яка у багатьох асоціюється насамперед з оповіданням "Ніч перед Різдвом", презентували до початку сезону зимових свят – у день святого Миколая. Упорядник Анна Копилова зізналася, що сумнівів щодо вибору ілюстратора не було: характерний стиль художника Іллі Ісупова якнайкраще відповідав містичним текстам Гоголя.
Запам’яталося видання і промо-кампанією, якою супроводжувалася поява книги: епізоди з "Вечорів" зачитали на камеру Остап Ступка, Юрій Горбунов, Настя Станко та інші відомі українці.
"Розстріляне Відродження"
(Основи, ілюстрації С. Майдукова)
Познайомившись із ключовими фігурами 19 століття, старшокласники починають вивчати непростий період, який випав на долю українських митців початку століття 20. Термін "розстріляне відродження" якнайкраще характеризує події того часу, коли нетривале літературно-мистецьке піднесення закінчилося масовими репресіями.
Під яскравою палітуркою однойменного видання упорядники зібрали поезії Павла Тичини, Михайля Семенка, Миколи Зерова, Євгена Плужника та Максима Рильського, а також прозові твори Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського та Остапа Вишні.
Прискіпливі читачі дорікають, що не всі з названих авторів стали жертвами тоталітарного режиму, але видавці свідомо пішли на цей крок: умови тогочасної дійсності не минули жодного зі згаданих митців, суттєво вплинувши на їхню творчість. Доповнюють текстове тло лаконічні та водночас сильні ілюстрації Сергія Майдукова.
Іван Нечуй-Левицький, "Кайдашева сім’я"
(Основи, ілюстрації Л. Схемки)
Наступною на шляху переоформлення стала добре відома повість Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я". Виготовити ілюстрації до цього видання довірили художниці Лєрі Ляшенко (Лєра Схемка).
Судячи з кількох розгорток, які ще до офіційної прем’єри "засвітилися" в соціальних мережах, ілюстрації будуть щонайменше дивувати несподіваними поєднаннями, такими як колажі з будівель Лаври, накладених на спину тиранозавра.
І хоча над символічним значенням певних картин читачам перевидання доведеться добряче подумати, метафоричність обкладинки легко прочитується: Кайдаші й справді не завжди могли по-людськи порозумітися (хоча, якщо оцінювати лише зображення, то на думку насамперед спадає "Animal farm" Оруела, а не Нечуй-Левицький). Оцінити видання можна буде вже 26 листопада.
Тарас Шевченко, "Дитячий кобзар"
(Видавництво Старого Лева, ілюстрації М. Михайлошиної)
Звісно, не міг уникнути огляд перевидань і згадки про Шевченка. Ключова постать української літератури канонізована настільки, що юному поколінню чи то страшно, чи то нудно спробувати знайти за цим пам’ятником живу людину, і часто вже у зрілому віці люди з подивом виявляють, що Тарас Григорович був особистістю щонайменше цікавою.Саме це і сталося з художницею Мариною Михалошиною, яка "відкрила" для себе Шевченка незадовго до початку роботи над оформленням "Дитячого кобзаря". В результаті книга наповнилася теплими, приємними зображеннями, м’якими лініями і чистими кольорами.
Хочеться вірити, що завдяки цим симпатичним ілюстраціям сучасні діти будуть інакше, ближче сприймати класичні поезії, що їх упорядкувала Зірка Мензатюк спеціально для учнів молодших класів.
Тарас Шевченко, "Кобзарик. "За сонцем хмаронька пливе…"
(Видавець Ольга Вовчок)
Серед безлічі "Кобзарів" хочеться згадати ще це видання, яке підготували на рідній Шевченкові Черкащині. Упорядники книжки змогли з недитячої загалом творчості Тараса Григоровича вибрати ті фрагменти, які не відштовхнуть від себе юного читача песимізмом чи описом страшних подій.
На полях коло деяких віршів подано пояснення незрозумілої лексики, і тут видавці також відповідально підійшли до справи, не залишивши без уваги жодного з застарілих слів. Та головне, що вирізняє видання, це ілюстрації – а їх підготували учні та вчителі Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату, а також учні Черкаської дитячої художньої школи імені Данила Нарбута.
В цих зображеннях можна побачити не лише талант виконавців, але і їхнє безпосереднє сприйняття текстів, що своєю чергою може заохотити читачів до творчого осмислення поезій.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно