0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Леонід Ушкалов: «Шевченко змалечку був людиною, яка хотіла, попри все, зазирнути за горизонт»
Історія арт-буку «Шевченко від А до Я» така. На новий 2016 рік, якраз «під ялинку», у «Видавництві Старого Лева» вийшла моя книжка «Що таке українська література». На початку лютого я презентував її в Харкові, Києві та Львові, а вже невдовзі після львівської презентації Мар’яна Савка запропонувала мені підготувати текстову частину арт-буку «Шевченко від А до Я». Чому саме мені? Не знаю. Можливо, тому що впродовж ювілейного 2014 року я вів у мережі Facebook рубрику, яка так і називалася: «Шевченко від А до Я». 
 
А можливо, тому, що, як казав мені по секрету один із метрів сучасної української літератури Дмитро Чередниченко, він радив пані Мар’яні звернути увагу на чималу за обсягом книжку «Моя Шевченківська енциклопедія», ту саму, що дала привід іншому живому класикові нашої літератури Іванові Драчу з доброю усмішкою змалювати мене в образі завзятого енциклопедиста, який «переенциклопедив» не лише українську Академію наук, але й самих Дідро та д’Аламбера. Мовляв, «Ушкалов випив шкалик, / Постріляв учених галок… / Про Шевченка він все зна, / Новизна так новизна!» Зайве казати: образ напрочуд реалістичний 
 
Щоправда, шановний Іван Федорович трохи передав куті меду, бо про Шевченка я знаю далеко не все. Але якусь дещицю таки знаю, бо свого часу мав честь писати книжку «Тарас Шевченко» для серії «Знамениті українці» (із 2009 року вона витримала п’ять видань), академічні статті на зразок «“Естетика” Лібельта як дзеркало філософії Шевченка», коментувати майже весь корпус Шевченкових поетичних, прозових і драматичних творів, а також славетний «Щоденник» поета.
 
Пропозиція пані Мар’яни була мені приємна ще й тому, що це мала бути книга для дітей, точніше, книга для читання в родинному колі. Чудовий формат! Тому я кинув усі свої біжучі справи й на одному подихові написав абетку-енциклопедію «Шевченко від А до Я». Які в ній гасла? Спершу «Автопортрет», потім «Бог», «Весна», «Горизонт», «Ґравюра», «Дружба»… Далі йдуть, зокрема, «Історія», «Кіт», «Море», «Тополя», «Україна»… Аж до «Янгола». 
 
 
Шановний Читач може спитати мене: чому я обрав саме ці, а не інші, гасла? «Автопортрет» – тому що Шевченко намалював понад три десятки автопортретів. «Бог» – тому що творчість великого поета пройнята трепетним відчуттям присутності Абсолютного. «Весна» – тому що всі найголовніші події в житті Шевченка сталися навесні. «Горизонт» – тому що вже змалечку поет був людиною, яка хотіла, попри все, зазирнути за цю бентежну межу між видимим і невидимим світами. «Ґравюра» – тому що Шевченко став академіком Академії мистецтв «за майстерність та пізнання в справі ґравюри». «Дружба» – тому що в Шевченка було чимало справжніх друзів… І всі ці гасла мали створити в дитячій уяві одну-єдину цілісну картину.
 
А як пов’язані між собою, скажімо, гасла «Бог» і «Кіт»? – знову спитає мене шановний Читач. Прямо, – відповім я. Хіба ж ні, коли в поемі «Марія» Шевченко порівнює Агнця Божого з кошеням, щоб Бог став «рідним кожному, хто хоч раз у житті тримав на руках кошеня – цей теплий, чистий, пухнастий, беззахисний і прекрасний клубочок життя»…
 
Словом, це мала бути яскрава картина життя, сповнена світла, радості, любові, віри й надії, а ще – відкритості до світу. І, мені здається, художниця Анастасія Стефурак дуже тонко відчула оцю мою основну настанову й зуміла втілити її в просто розкішний візуальний ряд. 
Я давно мріяв про таку книжку. Дякую «Видавництву Старого Лева» за те, що мрія збулася, а нашим дорогим Читачам бажаю приємного читання в родинному колі.