Катерина Міхаліцина: «Путівник «Львів — місто натхнення. Література» покликаний показати максимально різний Львів»
З нагоди виходу путівника «Львів — місто натхнення. Література» у мистецькому просторі «Дзиґа» відбувся «академічний четвер» та «популярна п’ятниця». Під час зустрічей львів`яни мали нагоду зануритись у реалії українського літпроцесу та позмагатися у знаннях про своє місто. Заходи відбулися за ініціативи Офісу «Львів - місто літератури» та «Видавництва Старого Лева».
У 2015-му Львів увійшов до світової Мережі креативних міст – UNESCO Creative Cities Network, отримавши почесний титул «Місто літератури». А на початку 2017-го у «Видавництві Старого Лева» вийшов друком перший ілюстрований літературно-енциклопедичний путівник «Львів — місто натхнення. Література». Тож презентація книги розпочалася з «майже академічної» дискусії «Як писати (про) літературу?» за участі філософа та культуролога Оксани Дарморіз, заступника головного редактора видавництва Катерини Міхаліциної, Данила Ільницького - літературознавця, дослідника творчості Богдана-Ігоря Антонича, перекладачки та германістки Христини Назаркевич, франкознавця Богдана Тихолоза, літературного критика Андрія Дрозди та упорядниці збірки Ольги Мухи.
«Мета офісу «Львів - місто літератури» - популяризація читання як щоденного ритуалу, - розповіла Ольга Муха. – Тож після невдалої першої спроби подання Львова на звання «міста літератури», ми вирішили все-таки оприлюднити увесь об’єм напрацьованої нами інформації. Принаймні, гадали ми, це буде хороший спосіб показати Львів з нового боку – не лише містом кави, трамваїв і дощу. А після того, як місто нарешті отримало титул, необхідність такої книги-підтвердження стала очевидною. Туристам я б радила починати читати її з кінця: там вміщена мапа міста з усіма літературними майданчиками, пам’ятниками діячам культури та культовими закладами Львова. У другому розділі путівника вміщено персоналії, які долучилися до становлення Львова як міста літератури, у першому – художні твори 12-ти письменників, що так чи інакше пов’язані з містом Лева».
І хоча путівник вийшов далеко не кишенькового формату, – це кольорове ілюстроване подарункове видання на 430 сторінок – не усі літературні персоналії різних історичних періодів Львова увійшли до нього. Проте, як зауважив Богдан Тихолоз, путівник містить чисті сторінки, тож читач зможе самостійно дописати важливі факти: «Ті, що шукатимуть цей путівник – це люди «літературностурбовані», тож їх не злякає обсяг у 430 сторінок. А якщо й цієї інформації їм забракне – книгу завжди можна доповнити, заповнивши порожні сторінки вкінці путівника».
«Важливо розуміти, що путівник – не є енциклопедією, - додала поетеса Катерина Міхаліцина. - Це відправна точка на літературній мапі Львова, що приведе допитливого читача до потрібної йому інформації і наштовхне на глибші роздуми та дослідження. Ця книга покликана показати різний Львів, даючи читачу максимум лаконічної й різнопланової інформації».
«Фахові літературознавці часто одержимі фаховістю, тож популярність у літературознавстві річ вкрай необхідна, з тією умовою, що базуватиметься вона на фактах, - зауважив Данило Ільницький. – Мені часто доводиться чути, що літературознавчі праці написані складно. Україна в цьому не самотня – німці пишуть наукові розвідки ще складніше, французи – простіше. Це пов’язано з традицією наукової думки. Проте в усьому повинен зберігатися баланс: компетентності, фактажу, пристрасті, незаангажованості». На що Ольга Муха зауважила, що у путівнику баланс витримано. Навіть у гендерному сенсі –кількість жіночих та чоловічих постатей у книзі приблизно однакова.
Під час «популярної п’ятниці» на гостей презентації-гри чекала зустріч з упорядницею путівника Олею Мухою та головним редактором «Видавництва Старого Лева» Мар’яною Савкою, а ще - бліц-опитування, історичні факти й літмапінг. Учасники дізнались, який твір Станіслава Лема екранізували у Голівуді; про культовий ресторан (улюблений заклад львівської літературної тусівки кінця ХІХ – поч. ХХ ст.), де було встановлено рекорд найдовших письменницьких гостин; про найдавніший стародрук, один із двох екземплярів якого недавно зник із львівського музею; про місто, у якому було вчинене нерозкрите вбивство письменника, де фігурував гуцульський топірець; про письменника, що був звинувачений у шпигунстві на користь Росії. Ці та багато інших історій звучали у стінах «Дзиґи». Найкмітливіші та найшвидші львовознавці отримали чудові подарунки за участь у бліц-опитуваннях.
«Ми зібралися у місті натхнення – Львові – і місці натхнення – у «Дзизі», - зауважила Мар`яна Савка. - Мені здається, що звідси й росте наше натхнення, тут ми зустрічаємось і не просто п’ємо каву, ділимось думками і планами, стаємо однією родиною. Коли Оля Муха прийшла у «Видавництво Старого Лева» з ідеєю книги про Львів як місто натхнення і водночас мені запропонували написати про своє місце натхнення у Львові, я найперше подумала про «Дзиґу». Вже багато років це для мене місце сили». На думку Мар’яни Савки, книжка, як і Львів, буде постійно оновлюватися, розвиватися й розростатися, даючи місце все новим й новим письменникам.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно