FAITHBOOK Володимира Бєглова. Перша презентація
FAITHBOOK – це книжка віри, сповнена питань, які часто цінніші за відповіді, наповнена любов’ю, що іноді виникає всупереч, а не завдяки. А ще це перша поетична збірка радіоведучого, журналіста, громадського активіста Володимира Бєглова, яка виходить у «Видавництві Старого Лева». Перша презентація книжки відбудеться у четвер, 26 січня, у Львові у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи (вул. Академіка Богомольця 6). Початок о 19:00. Модеруватиме презентацію поетеса Юлія Мусаковська.
Перша поетична збірка Володимира Бєглова – радіоведучого, журналіста, громадського активіста, співзасновника «Radio Skovoroda» та проекту «The Ukrainians» – цілком відповідає своїй назві. Його тексти сповнені особливої віри – в людину, в людство, в можливість творення добра просто так, заради того, щоб його творити. Вони водночас стислі, як пости у Фейсбуці, як дороговкази на знайомому шляху, і глибокі, бо мають дивовижну здатність нагадувати про головне просто і зворушливо.
«Ця тоненька синя книжка, незважаючи на всі зізнання і викриття, які траплялися, видається найчеснішим моїм монологом, - каже Володимир Бєглов. - Там - про те, у що вірю, і про те, як вірю. Сподіваюся, це буде потрібно ще для когось».
«то́му, хто написав: «я вимагаю від людства найперше – всміхатися вранці / і цілодобово лишатися людством…» напевне ж не йдеться про те, щоб множити слова, які ранять, - пише про вірші Бєглова письменниця Катерина Міхаліцина. - І навіть якщо, розглядаючись навколо, за всім, що діється в нашому онлайн і офлайн просторах, він спершу каже: «я їм в обличчя хочу кричати найгірші слова які знаю / я хочу бачити як помирають їхні надії…», то потім однаково опановує себе, вирівнюється, збирає докупи розхристані болі й досвіди, а відтак виважено промовляє: «але я просто повторюю / дивлячись в небо / пошепки: // Боже спаси і помилуй! / Боже поможи!». І нам, читачам-слухачам-сприймачам його знаків і символів нагадує про те саме: будь добрим, представнику «коханого людства», не для когось іншого, не на позір, а насамперед сам для себе».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно