10 найкращих перекладних книжок від ВсіКниги
Останнім часом з’являється все більше якісних українських перекладів закордонних бестселерів. Деякі з них особливо популярні серед читачів. Отже, пропонуємо наступні десять світових бестселерів, найпопулярніших серед замовників онлайн-книгарні ВсіКниги.
«Звіяні вітром», Маргарет Мітчелл
Всесвітньо відомий твір американської письменниці Маргарет Мітчелл — це неймовірна історія кохання і боротьби за життя в такий складний період, як війна. Дія відбувається на Півдні США під час Громадянської війни (1861–1865 рр.) та повоєнної Реконструкції. Головне в романі — тема загальнолюдських цінностей і долі людей, захоплених могутнім виром історичних подій.
Роман вийшов друком 30 червня 1936 року і став одним із найвідоміших бестселерів американської літератури. Вже до кінця року було продано понад мільйон примірників. Загальний тираж книги більш ніж 130 мільйонів, понад 70 перевидань. Твір перекладено 37 мовами.
Екранізацію роману здійснено 1939 року американським кінорежисером Віктором Флемінгом (10 «Оскарів»). 1937 року роман отримав Пулітцерівську премію; за версією часопису «Ньюсвік» посідає 16-те місце у рейтингу найкращих книг усіх часів і народів; входить до списку «100 книг століття», складеного газетою «Монд». — Один із найзнаменитіших бестселерів американської літератури. — Дія відбувається на Півдні США під час Громадянської війни (1861–1865 рр.) та повоєнної Реконструкції.
Роман є енциклопедією життя цілої епохи, що відображує всі грані існування, — суспільство, побут, культуру. — Головна героїня роману Скарлет О’Гара — жива людина зі своїми достоїнствами й недоліками. Вона на відміну від багатьох інших завжди знала, чого хоче, й домагалася бажаного, навіть кидаючи виклик суспільній думці.
Разом з тим Скарлет — просто жінка, яка хоче, щоб її любили, хоче іноді бути слабою в руках сильного чоловіка.
«Страшенно голосно і неймовірно близько», Джонатан Сафран Фоєр
Дев’ятирічний Оскар Шелл має важливе й надзвичайно секретне завдання, яке охоплює всі пять округів Нью-Йорка. Його мета — знайти замок, до якого підходить загадковий ключ із комірчини Оскарового батька, який загинув у Всесвітньому торговельному центрі 11 вересня 2001 року. Ця, на перший погляд, нездійсненна справа дасть хлопчику змогу познайомитися з очевидцями різних подій і забезпечить йому бурхливу, зворушливу, місцями надзвичайно веселу подорож, яка допоможе загоїти всі рани.
«Іди, вартового постав», Гарпер Лі
Отже, з моменту прощання з дітьми-героями «Вбити пересмішника» пройшло двадцять років. Глазастик — це вже не та маленька дівчинка, в якій палало почуття справедливості, та якій такий самий маленький хлопчик зробив пропозицію одружитися в далекому майбутньому. Але це вже доросла жінка, яка стала особистістю, яка вже має свої погляди, але якій дуже цікаво, чи діє ще термін придатності пропозиції одружитися?
Вихід довгоочікуваного (навіть занадто!) роману мав за собою шлейф із пліток та казусів. Одні казали, що Харпер Лі вже не в свідомості, та її близькі надрукували роман без дозволу. Інші отримали перші примірники англійського видання без строк на певних сторінках, або почали засуджувати книжку за расизм… Але ми знаємо, що коли у світ виходить щось надзвичайне та велике, завжди є інтерес та реклама, але не завжди на гідному рівні.
«Бойня номер п’ять», Курт Воннеґут
За своїм жанром «Бойня номер п’ять» (1969) американського письменника Курта Воннеґута (1922-2007) є органічним сплавом історії, психології, соціології, сатири, наукової фантастики та елементів автобіографії. Нервовим центром роману є нищівне бомбардування Дрездена англо-американською авіацією навесні 1945 року. Але як і в будь-якому шедеврі, зміст «Бойні номер п’ять» не обмежується описом цієї події. Використання кількох перспектив, повна відсутність статики та дидактичності, стрімкі переходи з трагічного в комічне дозволяють Курту Воннеґуту не лише розповісти про цей епізод часів Другої світової війни, але й порушити багато базових питань людського буття. «Бойня номер п’ять» справедливо вважається вершиною творчості Курта Воннеґута й одним із найвищих здобутків американської і світової літератури минулого століття. «Вбити пересмішника», Гапер Лі
Роман Гарпер Лі «Вбити пересмішника», опублікований у 1960 році, отримав Пуліцерівську премію. Він мав беззастережний успіх і одразу ж став класикою сучасної американської літератури. Роман базується як на особистих спостереженнях авторки за своєю родиною та сусідами, так і на події, що відбулася у її рідному місті в 1936 році, коли їй самій було десять. Роман відзначається душевністю і гумором, хоча й піднімає серйозні питання насильства і расової нерівності.
«Шоколад», Джоан Гаррис
У маленькому французькому містечку — карнавал. І саме в цей час у ньому з`являються дві дивні особи — доросла й дитина. Віана Роше та її дочка Анук приїхали, щоб подарувати мешканцям міста небачену досі розкіш — цукерню. Місцевий священик обурений і ставить парафіян перед вибором — церква або шоколад. Якби ж цукерки й шоколадки жінки, чиє волосся пахне вітрами далеких країв, не були такими смачними! Якби вона не вміла вгадувати, чого саме потребує кожен, хто заходить до її крамнички! Тоді у цьому містечку не сталося б стільки драматичних подій… Відкрийте для себе рецепти щастя від Джоан Гаррис. Пориньте у світ шоколадної магії, і ви зрозумієте, що навіть за допомогою солодощів можна змінити життя — звісно, якщо ви маєте добре серце та гарні наміри.
«Кладовище домашніх тварин», Стівен Кінг
Сім’я Луїса Кріда, лікаря-терапевта з Чікаго, переїзджає в містечко Ладлоу. На новому місці Луїс знаходить собі хорошого товариша, старого Джада Крендла, і одного разу старий відводить сім’ю Луїса до місцевого кладовища домашніх тварин. Жінці Луїса, Рейчел, дуже не подобається це місце, бо вона не любить кладовища, смерть та все, що з цим пов’язане.
На новому робочому місці Луїсу майже одразу доводиться констатувати смерть одного студента, який розбився в автомобільній аварії. Пізніше, кіт його дочки, Черч, перебігає через шосе та потрапляє під вантажівку. Луїс хоче поховати кота на «кладовищі домашніх тварин», але Джад пропонує поховати кота на іншому кладовищі…
Це рішення виявляється катастрофічною помилкою, яка потягнула за собою багато інших. Виявляється, що «повертати» мертвих собак і котів можна, а ось людей — дуже небезпечно.
«Будиночок у прерії», Лора Інголз-Вайлдер
Автобіографічна історія Лори Інголз-Вайлдер — це не лише захоплива книжка для дітей, але й правдива розповідь про життя перших поселенців на Середньому Заході. Життя фермерів, яким довелося підкорювати прерії, бувало важким, а часом навіть небезпечним. Проте віра в успіх і спрага до пригод підтримували їх у наполегливій праці. Улюблену книжку кількох поколінь американських дітей та підлітків проілюстрував художник Гарт Вільямз, котрий відвідав місця, про які йдеться у творі, досліджував побут середовища колоністів, працював із фотоархівом родини письменниці. Атмосферу життя цих героїчних людей йому вдалося відтворити з неабиякою уважністю й точністю.
«Мистецтво війни», Сунь-цзи
Українською «Мистецтво війни» Сунь-дзи тлумачиться вперше. Перекладач, історик філософії Сходу, переконаний, що філософсько стратегічний твір давньокитайського воєначальника та викладені в ньому ідеї і поради стосуються не лише стратегії бою і завоювання, але й усієї діяльності людини, зокрема й бізнесу. «Гобіт, Туди і звідти», Джон Рональд Толкін
Це історія надзвичайної пригоди, яку втнула ватага гномів, узявшись відшукати загарбане драконом золото. Мимохіть учасником цієї ризикованої виправи став Більбо Торбин, прихильний до комфорту і позбавлений амбіцій гобіт, котрий, на власний подив, виявив неабияку винахідливість і вправність у ролі зломщика. Сутички з тролями, ґоблінами, ґномами, ельфами та гігантськими павуками, бесіда з драконом, Смоґом Величним, і радше мимовільна присутність на Битві П’ятьох Армій — ось лише деякі пригоди, що їх судилося пережити Більбо. Але траплялись і світліші моменти: щира дружба, смачне частування, сміх та пісні.
Написаний професором Толкіном для власних дітей, «Гобіт» відразу ж по виході в світ зустрів палке схвалення. Ця дивовижна історія, цілком закінчена та вивершена, водночас є преамбулою до «Володаря Перстенів».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно