Вірш дня. Сона Ван
16.09.2016
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Коли природі байдуже моє горе
Я йду і несу
тяжке
урочисте мовчання печалі
і нема нічого
болючішого за сонце
що висить у грайливій синяві світанку
наче усміхнений смолоскип
недоречний
як гикавка
біля труни геніального юнака
як брови мого батька –
несиметрично підняті на чолі
хочу спитати: Господи?
і знову – ні слова
Сона Ван, із поетичної збірки «Лібрето для пустелі»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно