8 листопада 1900 року народилась Маргарет Мітчелл. Вона не написала тисячі романів, але її єдиний твір «Віднесені вітром» приніс їй світову славу й досі користується популярністю.

Роман отримав Пулітцерівську премію і був перекладений 37 мовами світу. Екранізація вийшла у 1939-му – всього через три роки після публікації книги. На прем'єрі були присутні зірки Голлівуду Вів'єн Лі і Кларк Гейбл. Віддалік від кіношних красенів стояла скромна худенька жінка в капелюшку. Шалений натовп не помічав її. А це була Маргарет Мітчелл - авторка твору, який ще за життя письменниці став класикою американської літератури.

Спортсменка і кокетка

Маргарет Мітчелл народилася в Атланті (штат Джорджія), де і відбуваються дії її знаменитого твору.

Роман «Віднесені вітром» розпочинає фраза: «Скарлетт О`Хара не була гарною». А ось Маргарет Мітчелл була. Хоча, мабуть, не вважала себе особливо привабливою, якщо почала роман з такої фрази. Але вона явно була скромною, бо ж образ Скарлетт списала з себе. І хоча Маргарет користувалася популярністю серед чоловіків, сучасники запам'ятали її не як безтурботну красуню, а як чудову оповідачку і слухачку. Обидва діда Мітчелл воювали в Громадянській війні між Північчю і Півднем, тож Маргарет годинами слухала їхні розповіді.

В цій людині поєднувалися пристрасть до кокетування і спортивних розваг, неабиякі здібності до навчання і інтерес до знань, прагнення самостійності і бажання створити хорошу, але цілком патріархальну родину. Мітчелл була романтиком. Сучасники вважали її практичною. Про те, наскільки методично вона – цент за центом – вибивала гонорари у видавців, пізніше ходили легенди...

У шкільні роки писала для учнівського театру п'єси в романтичному стилі. Після закінчення ще рік провчилася у Массачусетському коледжі. Але коли у 1919 році помер її наречений Генрі, а згодом під час пандемії іспанського грипу і мати, Маргарет була вимушена припинити навчання і повернутися додому.

Відчайдушний репортер

Після повернення Маргарет стала репортером «Атланта Джорнал». Патріархальному південному суспільству було важко «переварити» жінку-журналіста. Редактор видання спочатку прямо заявив дівчині: «Як леді з хорошої сім'ї може дозволити собі писати про мешканців міського дна і розмовляти з різними обідранцями?». Мітчелл подібне питання здивувало: вона ніколи не могла зрозуміти, чим жінки гірші за чоловіків. Але репортажі з-під пера журналістки виходили чіткі, ясні, не залишали у читача ніяких питань, тому легке і гостре перо Маргарет швидко зробило її одним з провідних журналістів видання.

Жителі Атланти згадували: її повернення в рідне місто здійснило справжній фурор серед чоловічої частини населення. З чуток, освічена і елегантна красуня отримала від кавалерів мало не чотири десятки пропозицій руки і серця! Але, як часто буває в подібних ситуаціях, обранцем став далеко не найкращий. Міс Мітчелл не встояла перед чарами Беррі «Реда» Апшоу - високого красеня. Свідком з боку нареченого на весіллі був скромний, освічений молодий чоловік Джон Марш.

Сімейне життя бачилося Маргарет у вигляді низки розваг: вечірок, прийомів, поїздок на конях. Обидва з дитинства обожнювали кінний спорт. Цією рисою письменниця також наділила Скарлетт...

Ред став прототипом Ретта у «Віднесених вітром». Але, на жаль, тільки в зовнішніх проявах. Чоловік виявився людиною жорстокою, буйної вдачі. Нерідко хапався за пістолет. Нещасній дружині довелося відчути на собі тягар його кулаків. Маргарет і тут показала: вона не із слабких. Тепер в її сумочці теж лежав пістолет. Незабаром подружжя розлучилося. За принизливим процесом розлучення спостерігали усі міські жителі. Але й через таке випробування Мітчелл пройшла з гордо піднятою головою.

Маргарет пробула місіс Апшоу недовго. Але й розлученою протрималась не більше року. У 1925 році вона обвінчалася зі скромним і відданим Джоном Маршем. Нарешті в її будинку оселилося тихе щастя!

Книга для чоловіка

Новоявлена місіс Марш звільнилася з журналу. Чому? Одні кажуть: через травми, отримані при падінні з коня. Інші стверджують: Маргарет вирішила присвятити час сім'ї. У всякому разі, вона якось заявила: «Заміжня жінка повинна бути перш за все дружиною. Я - місіс Джон Р. Марш». Звичайно, місіс Марш кривила душею. Вона не збиралася обмежувати своє життя світом кухні. Маргарет явно втомилася від репортерства і вирішила присвятити себе літературі.

З першими розділами «Віднесених вітром» вона знайомила тільки чоловіка. Саме він став її найкращим другом, критиком і порадником. Роман був готовий ще до кінця 1920-х років, але Маргарет боялася його оприлюднити. Папки з паперами припадали пилом в коморі нового великого будинку Маршів. Їхнє житло стало центром інтелектуального життя містечка - чимось на зразок літературного салону. Побесідувати якось заглянув і один з редакторів видавництва «Макміллан».

Маргарет довго не могла зважитися. Але все ж віддала редактору рукопис. Прочитавши, той відразу зрозумів, що тримає в руках майбутній бестселер. Півроку пішло на доопрацювання роману. Остаточне ім'я героїні - Скарлетт - авторка придумала прямо в редакції.

Видавець був правий: книга миттєво стала бестселером. А Маргарет Мітчелл у 1937 році отримала престижну Пулітцерівську премію. На сьогоднішній день загальний тираж її книги тільки в США досяг майже тридцяти мільйонів екземплярів.

Але ні слава, ні гроші не принесли письменниці щастя. Домашній спокій, який вони з чоловіком так оберігали, виявився порушений. Маргарет сама намагалася контролювати грошові надходження у власний бюджет. Але фінансові справи приносили тільки втому. На творчість вже не було сил.

А тут ще захворів Джон. Мітчелл перетворилася на турботливу доглядальницю. І це виявилося важко, бо у неї самої стало стрімко погіршуватися здоров'я. До кінця 1940 років здоров'я подружжя почало поліпшуватися. Вони навіть дозволяли собі невеликі «культурні» вилазки. Але це тривало недовго. У серпні 1949 року автомобіль, за кермом якого був п'яний водій, збив Маргарет, яка йшла з чоловіком у кіно. Через п'ять днів автор «Віднесених вітром» померла.

Культурологія