Джуді Муді: акули, жаби і метеоритний пил
Білецька Наталія
15.07.2015
Пригадайте, як колись давно (або не дуже) ви ходили до третього класу, як тішилися найменшим дрібницям, як-от знайдений на дорозі незвичайний камінчик чи улюблені іграшки, як бурчали від небажання йти до школи та задоволено верещали при згадці про щось смачненьке. Пригадали? Саме про те, яким неймовірним та сповненим пригод може бути дитинство, Меґан МакДональд розповіла у своїй книжці «Джуді Муді».
«Джуді Муді» - кумедна історія про дівчинку з багатою фантазією і невичерпним оптимізмом, навіть коли вона набурмосена. Та й сама назва (себто ім`я героїні) говорить про те, що хто б не розгорнув цю книгу, він обов`язково посміхнеться.
Особисто для мене ця історія ожила дуже яскраво завдяки зображенню дівчинки на обкладинці – жваве рудоволосе дівча у штанях із тигровим візерунком та бровами-гусеницями. І, звісно, неперевершена футболка із написом «Я з`їла акулу». Ну хіба не мило?
Книга радує різноманіттям дитячих характерів: Джуді – невгамовна дівчинка, яка живе у своїй фантазії й завжди намагається викрутитися з будь-якої ситуації, дуже емоційна та енергійна особа; її друг Рокі – такий собі посередній школяр; Френк – на перший погляд звичайний «ботан», а насправді – шукач пригод та нових відкриттів; Брат Джуді – Стінк – дуже добрий та наївний хлопчина, але не менш цікавий та живий персонаж.
Важливим мені здалося зображення дозвілля, яке організовує школа (свято зубів, поїздка до Вашингтона) та система виховання дітей. Батьки Джуді не тільки дозволяють проявляти їй свій характер та відчути свободу вираження себе, а й намагаються зрозуміти та підтримувати своїх дітей.
Як на мене, дещо негативним є зображення стосунків Джуді та її брата Сніка, надто грубими вони є. Хоча, як не прикро визнавати, для багатьох родин це є реальністю - не так рідко старші діти поводять себе досить різко та із молодшими братами чи сестрами, мають місце і злі жарти. Хоча, зізнаюсь, більшість ситуацій у книжці, пов’язаних із братом та сестрою, є дуже дотепними, і впевнена, що малеча з них реготатиме.
Ця книга – з тих, що дарують солодке відчуття повернення у дитинство. Кілька прочитаних сторінок, і ти вже ніби бігаєш за жабами з відром, продаєш метеоритний пил, купуєш жувальні кульки із сюрпризами, а пляма від соку на твоєму колажі – є найбільшою проблемою у житті:) Дуже легка і кумедна історія. Раджу усім як чудово розрядку під час обідньої перерви або для спільного читання з дітлахами для підняття настрою:)
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно