БуквоМама: різдвяна підбірка для дітлахів. Частина перша
Читацький марафон БуквоМама
16.12.2015
Христина Содомора
Для найменших (3-5 років)
Роб Скоттон. Різдво для Сплета (переклад Катерини Міхаліциної)
Видавництво Старого Лева, 2013. – 40 ст.
Це вже не перша книжка про популярного кота Сплета – він вже і йшов до школи, і намагався стати письменником, і навіть закохувався. Цього разу Сплет нестерпно чекає на Санту, але його тривожить одне питання: чи був він цього року чемний і чи отримає подарунок? Проста і наївна, але водночас зворушлива історія налаштовує на різдвяний настрій. Ілюстрації прекрасні, великі й насичені. Гортати і читати з дітьми цю книжку – суцільне естетичне задоволення.
Всюди було тихо... і враз: цок-цок, цок-цок. Це ж олені Санти тупотять по даху! Але цок-цок потроху перетворювалося на тік-так. Ех, це лишень годинник... Сплет перевернувся на інший бік.
Крістіна Батлер. Випав сніг… Книжка під ялинку (переклад Б.Бойко)
Країна мрій, 2011. – 80 ст.
У книжці є три казки. Всі вони зимові, всі дуже добрі та зі щасливим закінченням. Про Різдво розповідає друга з них. Ця казка про кругообіг добра. Їжачок отримує несподіваний різдвяний подарунок – червону шапку, проте вона для нього завелика, тож їжак вирішує передарувати її комусь іншому. Таким чином різдвяний пакунок мігрує від одного лісового мешканця до іншого, аж доки не знаходиться той, кому шапка ідеально пасує. Але пригоди на цьому не вичерпують розповідь. Той таки їжак випадково-невипадково отримує винагороду за свій добрий вчинок із шапкою. Різдво виявилося щасливим для усіх, і головне – ніхто не замерз, усі серця зігрілися. Багата лексика, живі діалоги, приємні та спокійні ілюстрації максимально наповнюють кожен розворот. Формат книжки великий, дуже зручно читати з дітьми, які водночас мають змогу розглядати малюнки, що супроводжують та доповнюють текст. Якщо ваші дітлахи люблять сніг, зиму, сніговиків та лісових звірів, це видання буде прекрасним подарунком. Справді, таку книгу не соромно дарувати за якість обкладинки і зміст всередині.
У цей час Борсук і Кролик саме приготували вечерю й сіли до столу. Вони смакували пухкі оладки і запивали їх теплим молочком. Як це приємно з морозу!
Лущевська Оксана. Вовчик-колядник (за мотивами народної казки)
Братське, 2013. – 14 ст.
Казочка простенька та дуже душевна. Але простою вона тільки видається на перший погляд. Вовчик йде колядувати і зустрічає хлопчика, переодягненого вовком, який також збирається йти по хатах і співати колядок. Вони йдуть разом і хлопчик навіть не здогадується, що це справжній вовк. А вовк не відкриває таємницю. Заінтригувала? Читайте. Казочка не проста, а чарівна, зі спокійними та лагідними малюнками.
Дорогою додому вовчик наминав цукерки. У лівій лапі він високо тримав кольорову зірку, яку йому подарував хлопчик. Вдома вовчик розказав татові-вовкові й мамі-вовчиці, як колядував разом із хлопчиком. Але тато-вовк і мама-вовчиця вирішили, що він усе вигадав.
Для молодших школярів (5-11 років)
Мар’яна Качмар. Івасикове Різдво
Свічадо, 2012. – 32 ст.
Не хочеться називати цю казку повчальною, хоча вона такою і є. Але текст написано настільки майстерно, що ця дидактичність зовсім не нав’язується та не нависає над читачем. Казка радше алегорична та символічна, аніж просто вигаданий сюжет. Суть можна виразити словами з Біблії – «що ви зробили одному з братів Моїх найменших, ви мені зробили». У різдвяну пору Івасикові трапляються Йосиф, Марія та новонароджений Ісусик, які згодом зникають, але залишають хлопчикові подарунки. І лише в кінці зрозуміло, до чого ті всі з’яви були і що вони означають. Всі пазли настільки несподівано та гармонійно припасувалися, що висновки стали прозорими та логічними. Очевидно, авторка знайомить дітей не лише із мораллю допомоги ближнім та віри у різдвяні дива, у добро та радість, але побіжно згадує про українські різдвяні традиції. Текст наче й в традиційному ретро стилі – бідна, але дуже добра сім’я, морозний різдвяний Святвечір, дива, українські звичаї та колядки, але суть перекриває цю архаїчність, бо вона позачасова. Чудові ілюстрації, подекуди на цілі розвороти, які сама ж авторка й намалювала.
Люди стояли і дивилися на той вертеп. А в ньому стільки було краси, що й годі описати. Зорі падали і знову підіймалися, янголи злітали, царі приносили дари, але найбільше всіх вражали оченята Ісусика, в яких, здавалося, весь світ сіяв!
Світлана Лінинська. Пан Сирник і різдвяний пампушок
Видавництво Старого Лева, 2015. – 32 ст.
Якщо ви хочете дізнатися, як «гірка правда може неабияк підсолодити життя» – читайте історію, що трапилася напередодні Різдва з найвідомішим пекарем одного містечка. Очевидно, що у книжці багато пампухів, цукрової пудри, тіста і не тільки. У книжці солідний перелік всіляких баночок і коробочок, що ховаються у коморі пана Сирника. Та й загалом, текст дуже солодкий для читання завдяки припудреній синонімами мові, завдяки рясним поливкам з епітетів, завдяки простим дивам, що творить спілкування між людьми. І власне це останнє й засвідчує не лише гастрономічну радість Різдва, а розкриває читачам суть свята. Роман Скиба зобразив пана Сирника справжнім пузатим пекарем, а зиму в містечку – білою, пухкенькою та ніжною.
У пекаря була одна прикмета: якщо ковпак зсунеться право, то випічка буде на славу, а якщо вліво... то пан Сирник швиденько пересував його трішечки на правий бік, і все одно виходило дуже смачно.
Сашко Дерманський. Крамничка тітоньки Мальви
Видавництво Старого Лева, 2014. – 56 ст.
Ще одне диво напередодні Різдва. І знову кулінарний фон оповіді. Але на цей раз героєм є не місцевий пекар, тітонька Мальва – кондитер, яка раз на рік приїздить до містечка. Тут і допомога онука своєму дідусеві, і добрі наміри хлопчика, і багато ласощів, і навіть боротьба добра зі злом. Казковий сюжет відтворює дивні події у притаманний казковості нереалістичний спосіб, але зрозуміло, що у реальності також трапляються битви та самопожертви, що лише добрі вчинки залишаються переможцями. Тож якщо ви любите пригоди, яскраві описи, цікавих героїв та солодкі тістечка – ця історія вам точно сподобається. А ілюстрації Ростислава Попського додають ще більше святковості та динамічності.
Казки і солодощі викликають найбільше радості в людей… Якщо людину позбавити радості, їй нίчого робити на цьому світі.
Різдвяна чудасія (упорядники З. Жук, Ю. Березенко)
Братське, 2010. – 40 с.
Збірка 7 історій, які дуже по-різному розкривають тему Різдва. Але ця відмінність лише збагачує сприйняття цього свята та дитячу уяву. До прикладу, «Різдвяна історія» Зоряни Живки – це оригінальна розповідь про відомі події народження Ісуса. Але авторка використала трьох тварин-свідків, кожен з яких зі свого досвіду розповідає, як це сталося: віслюк був очевидцем втечі Святого Сімейства до Вифлеєму, овечка – народження Ісуса, а верблюд супроводжував мудреців зі Сходу. Ці три розповіді творять цілісну картину у чудовій і доступній дітям інтерпретації біблійного сюжету про прихід Месії. Але це лише перша історія. Також є дуже мила розповідь про Рукавичку, про спілкування синички та котика, про капосника-Вертихвоста, про подарунки: білі й пухнасті, пахучі й помаранчеві. Тексти вдало ілюструють дитяче сприйняття свята, очікування і надії, дива і подарунків. Зображення чудово доповнюють текст, але хотілося б їх трішки більше, щоби розвороти тексту не лякали й не видавалися такими великими.
Мишенятко ще раз принюхалося до жовтогарячої пахучої скоринки й вирішило, що такий теплий і яскравий колір пахне… подарунком!
В. Кириченко. Різдво. Книга, в якій сховалася душа
Час майстрів, 2014. – 48 ст.
Ця книжечка про те, що ситуації в нашому житті бувають неоднозначними. Тобто, коли нам здається, що від нас всі відвернулися, насправді це не так. Ми самі творимо свій настрій, атмосферу довкола. Хлопчик Миколайко не відчуває приязні від батьків та бабусі, надійної дружби від однолітків. Але напередодні Різдва з ним трапляється дивна історія – він зустрічається з янголами, які допомагають переосмислити теперішнє через деякі спогади з минулого. Саме ж Різдво в казці слугує радше фоном, тим більше, що в той день не лише народження Ісусика, але й самого героя казки. Святкування Різдва – це лише подарунки під ялинкою зранку і жодного Святвечора напередодні, жодних традицій вертепу та всієї різдвяної містерії. Зрештою, така історія могла трапитися не лише на Різдво, і не лише на день народження Миколайка. Ілюстрації доволі милі, якось по-дитячому намальовані, але в цьому є певна щирість та приємність. Зауваження до шрифту із засічками, що не дуже зручно читається, а також до декількох росіянізмів. Мова проста, стиль радше розмовний, аніж художній, що з одного боку, передає реалістичність ситуації. Але з іншого, це ж все-таки казка, хотілося би більше описів, гарненьких словечок та цікавих висловів, тобто багатшої лексики, вишуканого стилю. Саме ж видання із твердою палітуркою та глянцевими сторінками приємно гортати.
Із цими словами золотава постать Янгола розтанула в повітрі. А я повернувся від старого дерева з його чарівним вікном й чимдуж попрямував до хати, вирішивши тримати все, що зі мною трапилося, у секреті. Треба ж і мені мати свої секрети від дорослих!
Олена Масло. Новий рік у хрещеної (переклад Тетяни Кизими)
Час майстрів, 2013. – 48 ст.
Книга білоруської письменниці-казкарки. На Новий Рік маленька Віка їде у гості до своєї хресної матері. На неї чекають всілякі чудернацькі пригоди, дива та несподіванки, ну і звісно – Дід Мороз та Снігуронька. Дівчинка дізнається про таємницю існування Діда Мороза. А хресна не перестає вигадувати для Віки святкові розваги та веселощі, гостинці та чарівні іграшки. Саме тому не описую нічого конкретно, аби зберегти для читачів стимул самому прочитати. Тому, якщо для вашої родини Новий Рік є важливим святом, то цю книжку варто читати, заразом отримавши на останній сторінці ще й практичні поради, як зробити це свято незабутнім та вразити своїх малюків (ви можете навчитися робити майже справжні сніжинки та "зоряні камінчики").
Справжній Дід Мороз приходить тільки до тих, хто в нього по-справжньому вірить. Щоправда, йому іноді доводиться говорити голосом мами або тата - щоб діти не злякалися його...
Олена Масло. Різдво у хрещеної (переклад Тетяни Кизими)
Час майстрів, 2013. – 40 ст.
Дива для маленької Віки продовжуються, оскільки вона гостює у своєї найдорожчої і найцікавішої хресної матері. Із дивовижним, як для дошкільняти, мудрим тоном дівчинка рефлексує щодо атмосферності Нового Року та Різдва, порівнюючи їх: Новий рік – це час гамору та сміху, а Різдво натомість навіює спокій на сприяє роздумам про своє життя. Саме ж Різдво у тексті поміщається лише у декілька абзаців: зокрема про святкову вечерю, молитву «Отче наш» та ворожіння (!). А далі – коник-сніговик, зорепад та інші дива. І знову на завершення авторка ділиться декількома таємничками-рецептами домашніх див.
На небі засяяла перша зірка. Не відходячи від вікна, ми милувалися її сяйвом. Раптом зірка затріпотіла й полетіла по небу. Але не так, як звичайні зірки – стрімко згоряючи. А прямо на нас, збільшуючись на очах.
Джеремі Стронґ. Різдво з близнятами (переклад Віктора Морозова)
Видавництво Старого Лева, 2015. – С.125-221.
Хто знайомий з творчістю цього британського письменника, того вже не здивувати його специфічним гумором. Цьогоріч перекладена різдвяна історія із книги «Кумедна коронація» – це знову сміх крізь сльози. Адже читати про пригоди веселої сімейки на чолі з татусем Роном – це наче дивитися різдвяну комедію. Цього разу все починається сумно: тато втратив роботу, а на носі Різдво і малі близнюки чекають подарунків. Тож сім'я вигадує оригінальні і смішні способи додаткового підзаробітку. Що саме вони вичуджують і наскільки це смішно – краще прочитайте самі. Добрий настрій опісля гарантовано. І дітям, і батькам.
– Ура! – закричав я. – Не буде кексу! Я той різдвяний кекс НЕНАВИДЖУ. Він смакує як БЯКА. Навіть гірше: як бяка-закаляка.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно