Батьки - найкращі лікарі
23.05.2016
Юрій Остапчук, блогер.
Захворіла донька. Лікарня. Стаціонар. А лікарня – це місце підвищеної дратівливості. Особливо педіатричне відділення: діти як діти, хочуть побігати, а для медсестер це каторга. «Не можна!», «Не біжи!», «Прибери!», «Йди сюди!». Майже як армія для малят. Казарма. Минає один день, другий, третій… Починаєш розуміти одну важливу річ, яка закарбовується в пам'ять на все життя – твоя дитина нікому крім тебе не потрібна. «Егоїстично! Неправильно!» – заперечите ви.
Лікарня – це місце, де очі відкриваються. Заходить лікар у палату, питається про самопочуття хлопчика років семи-дев’яти, який лежить тут без батьків. Виходячи з палати, лікар побачив нас. Повернувся. «Давайте, я послухаю вашу доньку», - запропонував він. Взяв у руки стетоскоп, приклав до грудей доньки. Разом з нами в палаті лежала дівчина років п’ятнадцяти і хлопець років шістнадцяти. Вони починають посміхатись. Лікар продовжує «слухати» доньку. Вони вже майже падають від сміху. І тоді, поглянувши, як він «слухає» доньку, стає зрозуміло, що він не тією стороною приклав стетоскоп до грудей дитини. І це не якась там сільська лікарня, а обласна.
Лікарняні пригоди не закінчуються, а, навпаки, набувають особливого «шарму». Прийшов лікар-алерголог. Запитав, що ми тут робимо. Послухав нашу розповідь. «Добре. Я поспілкуюсь з вашим приймаючим лікарем» - сказав він і пішов. Наступного дня, наш приймаючий лікар запитує, що сказав алерголог.
- Нічого. Сказав, що з вами поспілкується - відповіли ми.
- Добре - відповіла вона і пішла.
І що ми тут робимо?!
На третій день приносять «папірчик» від алерголога, на якому написані ліки і мазі, які нам потрібно купити. І ось тут вступає у дію головне батьківсько-лікувальне правило – перевіряйте те, що призначають вам лікарі. Таблетки, мазі, мікстури у нашому призначенні ніби списані з підручника. Одна мазь повинна обов’язково бути супер-дорогою, і щоб була французькою або бельгійською; таблетки – «вони не нашкодять».
Спершу я був наївним і сліпо вірив лікарям. Відразу йшов в аптеку і купував усе, що вони виписували. Але коли побачив, як призначається курс лікування, жахнувся. Спочатку стандартна, підручникова спроба. Якщо не допомогла - призначаються аналізи, потім - ліки, аналізи, ліки і… а раптом допоможе. Наш алерголог навіть не захотів прочитати амбулаторну карточку, в якій розписані ліки, які ми вже приймаємо.
Ось чому батьки повинні бути обізнаними у лікарській справі. Наприклад, якщо в дитини алергія, не полінуйтеся поцікавитися тим, що означають кортикостероїди, якої вони групи, які є аналоги, не бійтеся вимагати у лікаря пояснень, чому саме цей препарат, а не інший. Вони дуже не люблять, коли пацієнт прискіпливий, але дитина важливіша, ніж думка лікаря про вас. Не думайте про те, що ви відбираєте багато часу у лікаря, чи про те, що затримуєте чергу під кабінетом. Під час огляду ніколи не спішіть. Нехай час зупиниться для вас.
Це ваша дитина і ви за неї відповідаєте. Не лікар. Для нього це лише черговий об’єкт, якому потрібно щось прописати, або у кращому випадку - вилікувати. Батьки - це найкращі лікарі для своєї дитини.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно