«Покладайся на свої тваринні інстинкти»
Білецька Наталія
22.04.2014
Четверта книга Іана Вайброу про Малого Вовчика – унікальна суміш детективу, пригод, містики та наукової фантастики. Зникнення привидів, таємничі викрадення, найновітніші технології, генна модифікація – все це в одному флаконі. І чи впорається Малий Вовчик з друзями зі всіма справами, чи розкриє всі злочини та таємниці, чи впіймає поганців та знайде привид дядечка Вовчила-Хижачила?
Отже, Малий Вовчик вирішив створити «Лісове розшукове агентство жовтооких детективів». У своїх смішних та веселих листах він розкриває таємниці детективної справи: «Покладайся на свої тваринні інстинкти», «Користуйся усіма природним органами чуттів, як-от: очі, вуха, хвіст, ніс, язик» тощо. І попри всі переконування в ефективності новітніх машин-детективів, Малий Вовчик вважає, що все таки власне чуття та думки важливіші.
Смішно було читати про Жерлока Хохмса (здогадуєтесь на кого натяк?): далеко не молодий чоловік, який всюди ходить зі своєю машиною-слідопитом і вважає себе надзвичайно розумним і успішним детективом (хоча це абсолютно не так), а виявляється звичайним хвастуном та боягузом.
А до чого геніальна і водночас дивна розгадка «таємничих викрадень»: схрещення різних тварин задля смачного обіду для лиса. Цей пан Крутихвіст просто злий геній. «… Я уже створив лева-вегетеріанця, поєднавши його з ягням. Фазана я поєднав з мисливським собакою… Я схрестив їжака з косметичною сумочкою….» і багато інших селекційних процесів.
Але і Малий Вовчик не промах. Він разом з Репетуном стали чудовими детективами, Нормус – винюхувачем підказок, Гаврик забезпечив підтримку з повітря, ну а Чухля …. залишився просто впертим капосником Чухлею.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно