Історія про безмежну любов до КНИГ
Є такі книги, до яких хочеться повертатися знову і знову. У них ти знаходиш для себе певний сенс або вони просто прориваються всередину і не відпускають тебе. Таких творів чимало. Вони радують, засмучують, втішають, змушують співпереживати. Саме про таку книгу я хочу вам розповісти.
Повість "Кав'ярня на розі" Оксани Сайко зачепила мене по-справжньому. Настільки, що я перечитувала її двічі: перший раз на одному подиху, вдруге - неквапно, занурюючись у її елегійну, пасторальну мелодію, подекуди мажорну, подекуди мінорну. Ця лірична, наповнена душевним теплом і світлом книга розповідає про моральне дорослішання головної героїні Лідки, про важливі трансформації у її свідомості, про пошук ціннісних орієнтирів у житті.
Самотність, відчуття боргу, мужність, дружба, втрата, любов - головні теми твору. Окрім Лідки, на сторінках повісті ми знайомимося з колекціонером книг, отцем-богохульником, поетом-невдахою, молодим учителем з музичної школи та багатьма іншими гостями привітної і затишної кав'ярні. Лідка страшенно любить за ними спостерігати та розгадувати їхні життєві історії. Усі герої "Кав'ярні…" впізнавані, вони ходять нашими вулицями. Можливо, дехто з наших друзів дуже подібний до них. Усі вони - диваки та мрійники. Та, вочевидь, світ без таких людей був би прісним і похмурим.
Читаючи повість, якимось внутрішнім чуттям розумієш, що її написала добра і талановита людина, яка володіє власною літературною манерою і стилем, має сформовані естетичні ідеали. Її письменницька мова свіжа, яскрава і соковита, а сюжет повісті захоплює, залишаючи у душі світлий спомин, викликаючи зливу почуттів, думок, емоцій, мрій.
Книга також заворожує неповторним ароматом осені, дощу, книжок і кави. Ти відчуваєш колір і смак повітря, якими наповнена повість, гру світла і тіней на її сторінках, вслухаєшся у плюскіст дощових крапель, вловлюєш подих вітру - все те, що створює внутрішню атмосферу книги, її легкість, прозорість, вишуканість, чистоту.
А ще "Кав'ярня на розі" - це історія про безмежну любов до КНИГ, до писаного СЛОВА. Ти, дорогий читачу, обов'язково відчуєш цю любов. Тобі захочеться глибоко зітхнути й усміхнутися, аби якісь чудернацькі мрії прилетіли до тебе також... Ось така вона сила мистецтва і влада слова.
Галина Груць
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно