Індійська мудрість: Джідду Крішнамурті про освіту та виховання
26.04.2016
Ще у 20-х роках минулого століття індійський філософ, оратор і письменник Джідду Крішнамурті зрозумів, що сучасна освіта лише наповнює нас фактами і теоріями, не приділяючи належної уваги пізнанню себе та навколишнього світу. Своїм баченням системи освіти, істинних педагогів і школи майбутнього Крішнамурті поділився у праці «Освіта і сенс життя», прихильники якої досі створюють незалежні школи в Індії, Англії та США.
Про сенс і головну мету освіти
Головна функція освіти полягає у тому, щоб допомогти кожній людині усвідомити психологічні бар'єри, які перешкоджають пізнанню себе, а не просто нав'язувати їй новий шаблон поведінки або спосіб мислення. Освіта не повинна заохочувати конформізм або змушувати особистість протистояти суспільству. Вона повинна допомогти людині знайти справжні цінності, які з'являються завдяки неупередженому самоаналізу і самоусвідомленню.
Сучасна освіта, розвиваючи інтелект, використовує все більше теорій і фактів, не піклуючись про розуміння цілісності людського існування. Ми надзвичайно інтелектуальні. Але потрапляємо у полон визначень. Для того, щоб осягнути тотальність процесу життя, необхідно з'єднати силу розуму і серця у дії. Розум невіддільний від любові.
Про істинних педагогів
Щоб виховати справжнього педагога, необхідно допомогти йому зрозуміти самого себе, і це є воістину найтяжчим із завдань, бо більшість з нас мислять і поводяться шаблонно. Кожен з нас вже служить якій-небудь ідеології, релігії чи веде певний спосіб життя. Саме тому ми вчимо дітей, про що потрібно думати, а не як це робити.
Істинний педагог - це людина, що володіє незліченними внутрішніми скарбами, тому він нічого не просить для себе. Він позбавлений честолюбства, тому йому не потрібна жодна влада. Він не прагне своєю діяльністю домогтися визнання або стати авторитетом, тому на нього не впливає суспільство чи уряд. Такі вчителі є зачинателями освіченої цивілізації, бо справжня культура створювалася не інженерами та спеціалістами, але саме вчителями. Педагог - не просто постачальник інформації. Він той, хто вказує шлях до мудрості, до істини.
Вчителями стають заради того, щоб збагатити дітей внутрішньо і дати їм уявлення про істинні цінності. Вчителями стають заради того, щоб допомогти учневі знайти своє покликання і уникнути тих професій, які сіють ворожнечу між людьми. Вчителями стають заради того, щоб допомогти молоді прийти до самопізнання, без якого неможливі ані світ, ані щастя на землі. Вчителями стають не заради самореалізації, а заради самозречення.
Про виховання
Виховання зводиться до того, щоб самому рухатися, виховуватися; тільки цим люди впливають на інших, виховують їх. Бути правдивим і чесним з дітьми, не приховуючи від них того, що відбувається у душі, - це єдиний шлях виховання. Педагогіка - це наука про те, яким чином, живучи погано, можна добре впливати на дітей. Якщо ми дійсно хочемо зробити молодь сприйнятливою, ми самі повинні бути чутливі до прекрасного і потворного. Ми повинні використовувати кожну можливість, щоб навчити дитину бачити прекрасне не тільки у предметах, які створила людина, але і в природі, частиною якої ми є.
Якщо ми хочемо виховати дитину розсудливою і сприйнятливою настільки, щоб вона могла сама розібратися з усіма цими безглуздими забобонами, нам необхідно перебувати з нею у тісному контакті. Потрібно розмовляти з нею про ці речі, нехай вона звикає до розумного спілкування. Необхідно також розвивати у дитині дух шукача і невдоволеність, які закладений в ній спочатку, допомагаючи таким чином самостійно з'ясувати, де правда, а де брехня.
Про школу
Створюючи величезні навчальні заклади та користуючись послугами залежних від системи педагогів, не здатних надати належну увагу і підтримку кожному учню, ми заохочуємо дітей займатися банальним відбором фактів і вчимо їх мислити механічно, шаблонами. Звичайно ж, жодне з цих умінь не допоможе учневі стати цілісною особистістю. Це може дати деякі результати, але ніколи не дасть знання. Дуже важливо, щоб у класі було небагато учнів, і педагог міг приділити максимум уваги кожній дитині.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно