Дванадцятилітня альбіноска проти суперкрутих
12.08.2016
Орися Хом’як, Друг читача
Книгу норвезької письменниці Аудгільд Сульберґ «Хто проти суперкрутих» варто читати, коли у котрий раз почуваєшся катастрофічно невпевненим у собі, або ж коли терміново потрібен кількагодинний релакс над чтивом, яке за цей час «проковтнеш» від початку до кінця. Врешті-решт, «Хто проти суперкрутих» варто розгорнути бодай з тою метою, щоб дізнатися, що навіть у холодній Норвегії з її нордичним типом краси люди-альбіноси, на жаль, піддаються жорстокій дискримінації.
Дванадцятилітня Анне Беа — головна героїня книги — худенька дівчинка-альбіноска, яка вважає себе потворою. У цьому її «переконала» трійця дівчат-крутелиць із її класу, що не пропускає можливості поглумитися над нетиповою зовнішністю Анне. А оскільки інші учні школи, яку відвідує Анне, ставляться до дівчини байдуже, Анне переконала себе, що це жалість та відраза до її «дивацтва».
«Я не зовсім альбіноска, — говорить про себе героїня. — Маю лише вроджений частковий альбінізм. Я маю руки-ноги, чую, можу розмовляти й ходити. Я не товста, не карлик і не гігант, не маю жахітливих шрамів на півобличчя. У мене навіть груди почали рости. Я не найгірший варіант…»
Чи не єдиною людиною, з якою абсолютно відверто можна поговорити «по душам» є друг Анне Нільс. І, як ви напевно здогадалися, Нільс далеко не найпопулярніший хлопець у школі. Як два мінуси стають плюсами, так і ці два герої-невдахи вступають у, на перший погляд, нерівну боротьбу з суперкрутими. «То буде криваве побоїще», — коротко резюмує початок сутички Анне.
Книгу Аудгільд Сульберґ «Хто проти суперкрутих» класифікують як художню літературу для підлітків. Водночас я б рекомендувала її прочитати і тим, у кого тільки-тільки минув юнацький вік, і тим, хто давним-давно з ним розпрощався. Легко та без зайвих депресивних відтінків ця книга розповідає про середньостатистичні підліткові будні з усіма їхніми підводними човнами, про які батьки навіть не здогадуються.
Повість «Хто проти суперкрутих» — це однозначно книга для усієї сім’ї, яку без червонінь діти можуть передавати батькам, а дорослі своїм чадам. Дискримінація серед підлітків, перша дружба та перше кохання, відносини між батьками та дітьми, — Аудгільд Сульберґ невимушено та цікаво, без непотрібної деталізації описує ці теми на сторінках книги. По закінченні у вас точно не залишиться враження, що прочитали чергову сторі із притворно-солодким щасливим кінцем.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно