0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Новина

по:
В період з:
Олег Сенцов про нову книгу, голодування та життя
У вівторок, 8 вересня, у Львові відбулася перша презентація двотомника Олега Сенцова, який вийшов вийшов друком днем напередодні – 7 вересня – у першу річницю звільнення українських політв'язнів Кремля. До книги увійшли два томи: збірка оповідань, написаних Олегом під час ув’язнення «4 з половиною кроки» та щоденник «Хроніка одного голодування», який він вів протягом усіх 145 днів голодування.  Про підтримку, мрії та плани, курйози ув’язнення, а також життя поза стінами тюремної камери говорили з модераторкою Мар’яною Савкою. Пропонуємо вам кілька цитат з розмови.
 
Мар’яна Савка про Олега Сенцова
 
Сьогодні ми бачимо людину, котра об'єднала ціле суспільство, і не тільки українське, в одному пориві такої важливої людської солідарності, людину, яка точно знає що таке бути собою, знає, що таке незламність духу. Людину, котра попри всі неможливості завжди знаходить можливість робити максимум з того, що хоче робити, можливість реалізовувати себе і радіти життю і ця людина разом із нами. І я щаслива, що цей день настав і ми презентуємо у Львові його книжки.

Олег Сенцов про тюремне життя
 
Ти сидиш в клітці, у маленькій кімнаті, в якій нічого нема. Вона така, як намальована на обкладинці – поличка, ліжко, матрац, подушка, унітаз, умивальник та столик. Вікно та двері. Все. Це все, що ти маєш. І це шокує. Ми часто буваємо у місцях, де яких нічого немає. Ми заходимо в туалет, де немає нічого окрім унітазу та умивальника. Але з нього можна вийти. А з камери неможливо вийти. І ви там живете. Оце «неможливо вийти» шокує більше, ніж відсутність будь-яких інших умов. Всі чомусь вважають, що карцер чи камера-одиночка – це щось жахливе. Це зовсім не так. Там ти трохи відпочиваєш від людей, тому що тобі доводиться бути поруч з людьми, з якими тобі неприємно бути поряд.
 
Олег Сенцов про збірку оповідань та щоденник голодування
 
Цю книгу треба починати читати з оповідань. Це 15 оповідань про інших людей, не про мене. Це реальні історії реальних людей. Вони написані у хронологічному порядку. Але в той же час не прив'язані до місця чи подій, просто історії людей. Читаючи їх, ти розумієш, як влаштована тюрма, як влаштований цей світ, тюремна ієрархія. Це зовсім інший світ, і він дуже відрізняється від цього світу. Це як злітати на іншу планету. Вже прочитавши оповідання, людина, яка ніколи досі нічого не чула про в'язницю, буде мати більш чітке розуміння в цьому питанні. А потім наступними потрібно читати щоденники. У них йде такий суцільний текст, який описує що тоді відбувалось зі мною в часи голодування.  У тексті щоденника нічого не змінилось від часу його написання. Лише деякі слова були розшифровані і будо до них дане пояснення що означає те чи інше слово.
 
 
Олег Сенцов про голодування
 
Думки про голодування з’являлись і раніше, але я розумів що це такий крайній спосіб, який можна використати тільки раз. Але коли минуло чотири роки і нічого не змінювалось в нашому становищі, все почало затихати, я зрозумів, що варто діяти. І за місяць до початку чемпіонату світу з футболу я вирішив це зробити. Це було дуже несподівано для усіх.
 
Олег Сенцов про сни
 
Найяскравіші сни сняться у дитинстві і у в'язниці. У в'язниці у тебе нічого не відбувається, дні дуже сірі і одноманітні, немає нічого яскравого. І ці сни як телебачення: прокидаєшся – і ніби якийсь фільм подивився.  У тебе нічого не відбувається протягом дня і мозок сам починає щось домальовувати, бо йому потрібні якісь враження чи почуття. Тому сни такі яскраві. Зараз мені яскраві сни не сняться.
 
 
Олег Сенцов про щастя
 
Я вже давно щаслива людина. Я навіть писав у в'язниці «Я щаслива людина, але є одна проблема – я у в'язниці». А все інше у мене добре. А зараз і ця проблема вирішилась. З 7-го вересня 2019 року у мене все добре. І нічого не може зіпсувати мені цей настрій.

Мар’яна Савка про Олега Сенцова
 
У цій книзі неможливо не проспойлерити сюжет, бо ми знаємо, що Олег Сенцов – він власне з нами, він живий. І це головне в цій книжці. Попри 145 днів голодування, яке щоразу глибше і глибше занурювало його організм в складний фізіологічний стан, на щастя все добре. Напевно для кожної людини, яка шукає цього балансу, треба брати приклад з Олега, як людини, котра буває щасливою навіть у зовсім нещасливих обставинах.
Вам може бути цікаво
Дебют Мілана Кундери: що трапляється, коли «Жарт» змінює долю?
Пузік Валерій
Вечір у Візантії
Мальцев Павло
Шоу Ірвін
Жінка без гробівця. Розповідь про мою тітку
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати
Avatar
Я рада, що ця книга вийшла. Я рада, що Олег повернувся. Читаю книгу та очікую новий фільм, нові фільми, перемоги України. Іва
13-09-2020 8:10 |