0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Нехода Іван

Нехода Іван

Іван Іванович Нехода (24 травня 1910 — 17 жовтня 1963) — український поет і письменник, журналіст.

Народився в селі Олексіївка Харківської губернії, у бідній селянській наймитській родині. Батько помер молодим, мати-вдова самотужки виховувала чотирьох дітей. У 1924 році Іван перебрався до Харкова, тодішньої столиці Радянської України, де влаштувався ліфтером в «Українбанку». Почав відвідувати в вечірню школу.

З 1925 року працює кореспондентом в Харківській піонерській газеті «На зміну». Наприкінці 20-х років вірші Івана Неходи вже друкують молодіжні газети, а пізніше — і літературні журнали для дорослих. У 1931 році виходить перша збірка поета — «Червона армія». У 1932 — «Перша допомога». «Пісня радості» — збірка поезій для дітей, що вийшла друком у 1935 році, була першою справді поетичною книгою, від якої і сам поет вів своє літературне літочислення.

З 1929 по 1932 рік Іван навчався на факультеті мови та літератури Харківського інституту народної освіти. Вчителював, працював в редакціях різних газет і журналів, здебільшого дитячих. У 1939 Іван Нехода закінчив сценарний факультет Всесоюзного інституту кінематографії (ВДІК) у Москві.

У червні 1941 Іван Нехода пішов на фронт, але не покинув літературну справу – пише вірші, які присвячує своїй дружині та доньці.

Після війни поет оселяється в Києві, де працює головним редактором видавництва «Молодь», пізніше — редактором журналу «Піонерія», а згодом переїздить в Крим і працює головою Кримської філії Спілки письменників України. В 50-х роках у Криму за підтримки держави активно почало відроджуватись українство: кілька років поспіль тиражем у 50 тисяч примірників виходила українська газета «Радянський Крим», у місцевому видавництві «Кримвидав» почали з'являтися книги українських авторів, в тому числі за сприяння вже відомого поета Івана Неходи. Довкола нього згуртувалися перспективні кримські початкуючі автори — Степан Литвин, Дмитро Черевичний, Лідія Кульбак, Микола Артеменко. При Спілці письменників почало працювати літературне об'єднання.

Останні роки поет багато подорожував по Україні, відвідав Чехословаччину, Францію, Англію, Західну Німеччину, Італію. Враження від поїздки до Франції навіть вилилися в окрему книгу — «Пам'ять про французьку землю».

Чимало часу віддав дитячій літературі. Майже половина збірок Неходи — для дітей. Саме він — автор знаменитого вірша-пісеньки «У лісі-лісі темному». По приїзді до Києва у 1952 році поет починає серію казок для дітей, продовжує писати лірику та публіцистику, готується до роботи над великим віршованим романом про долю молодого покоління в роки війни — «Хто сіє вітер», який закінчить лише у 1959 році, за 4 роки до смерті.

Писав поет і пісні. Працював разом з композитором Андрієм Штогаренком, Аркадієм Філіпенком, Таїсією Шутенко та іншими. Його безпосередніми вчителями були українські поети — Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, з якими Нехода спілкувався і особисто.

Помер Іван Нехода раптово, 17 жовтня в 1963 року, у 53-річному віці. На Хрещатику, на боковій стіні будинку № 15 (Пасаж), де поет прожив останні 11 років свого життя, у 1972 році встановлено меморіальну дошку. В 1965 році у Києві на честь Івана Неходи названо вулицю. Його ім'я носить і вулиця у Харкові.

Книги автора
Нехода Іван
Додрук не планується
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати