0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Гриценко Олександр

Гриценко Олександр

Письменник, науковець, канд. техн. наук, засл. діяч мистецтв України.

Народився 1957 р. в м. Ватутіне Черкаської області.

Закінчив факультет кібернетики  Київського університету ім. Т.Шевченка (1980),  захистив дисертацію за спеціальністю «Автоматизовані системи управління» (1987), працював як науковець на кафедрі економічної кібернетики КДУ ім.Т.Шевченка. Одночасно виступав у літературних часописах як поет, критик, перекладач. Опублікував численні критичні статті, добірки поезій, переклади  (зокрема, поезій Т.С.Еліота, Е.Дікінсон, е.е.каммінгса, О.Мандельштама, прози Ст.Лема, В.Гомбровича, А.Макліна та ін.) у часописах «Всесвіт», «Вітчизна», «Березіль», «Дніпро», «Світовид», «Сучасність», у виданнях серії «Перлини світової лірики» (вид-во «Дніпро»).

З 1990 р. – член Національної спілки письменників України.

У 1990-1993 рр. працював у редакції часопису «Всесвіт».

У 1993-1994 роках був радником Міністра культури України І.М.Дзюби, за його дорученням  разом із М.Стріхою підготував проект «Концепції державної культурної політики України» (опубл. у тижневику  «Культура і життя», 21 січня 1995 р.).

З 1994 року працює в Українському центрі  культурних досліджень Мінкультури України, спершу як заступник директора – керівник Інституту культурної політики цього Центру, а у 2002-2013 роках – як його директор.  

Проходив наукові стажування в Університеті  штату Пенсильванія (США) як стипендіат Фулбрайта (1997), у Центрально-Європейському Університеті (Будапешт, 2002-2003), у Центрі досліджень Центрально-Східної Європи Лейпцизького Університету (2008).

Керував групою науковців, що розробляла для Мінкультури України  проект Закону України «Про культуру» (прийнятий у 2010 р.), а також робочою групою, яка підготувала для Ради Європи Національний звіт про культурну політику України (звіт представлений у Раді Європи у травні 2007 р.).

Автор книжок «Культурна політика: концепції та досвід» (ІДУС, К., 1994), «Своя мудрість. Національні міфології та громадянська  релігія в Україні» (К., УЦКД, 1998), «Культура і влада. Теорія і практика культурної політики  в сучасному світі» (К., УЦКД, 2000),  «Пророки, пірати, політики і публіка. Культурні індустрії та державна політика в сучасній Україні» (у співавт. із В.Солодовником – К., УЦКД, 2003),  «Пам’ять місцевого виробництва. Трансформація символічного простору та історичної пам’яті в малих містах України (Київ, «К.І.С.», 2014).

Як редактор-упорядник і основний співавтор підготував колективні праці: «Нариси української популярної культури» (К., УЦКД, 1998), «Культура в законі: стан та проблеми правового регулювання  культури в Україні» (К., УЦКД, 1998), «Феномен популізму в пострадянському просторі» (К., УЦКД,  1999), «Герої та знаменитості в українській культурі» (К., УЦКД, 1999), «Багатокультурність і освіта. Перспективи запровадження засад полікуль-турності в системі освіти України» (К., УЦКД, 2001), «Українська культура і європейська інтеграція» (К., УЦКД, 2007).

Одночасно працював як літературний перекладач; у його перекладах вийшли книжки: Дж.Кін «Мас-медіа і демократія» (пер. у співавт. з Н.Гончаренко – «К.І.С.», 1999); Дж.Кін «Громадянське суспільство: старі образи, нові бачення» («К.І.С.», 2000);  П.Берк «Популярна культура в ранньомодерній Европі» (пер. у співавт. – К.,УЦКД, 2001);  Дж. Лалл «Мас-медіа, комунікація, культура» («К.І.С.», 2002); Е.Вілсон «Українці: несподівана нація» (пер. у співавт. з Н.Гончаренко – «К.І.С.», 2004).  

Книги автора
Ґомбрович Вiтольд
Додрук не планується
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати