0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Диваки, зануди, генії: найцікавіші факти з життя світових класиків. Частина 2
Хто ж не любить зазирнути за куліси письменницького життя і вкотре переконатись – великі та геніальні літератори були звичайнісінькими людьми зі своїми життєвими неприємностями, безглуздими вчинками та курйозними ситуаціями. Проте щось чи хтось все ж змушували їх творити книги, якими захоплюються мільйони людей на планеті. Ми продовжуємо пригадувати найбільш незвичні факти з життя класиків в пошуках «ключа« до цієї загадки ;)
 
«Великий і нещасний Папа́»
 
- Навряд чи хтось створив більше міфів про Гемінґвея, аніж сам Гем. Найпоширеніший, покликаний виправдовувати мачизм та награну маскулінність Папа́, звучить так: Ернест усе життя боровся з комплексами, нав’язаними матір’ю. Грейс наче б то хотіла ще одну дочку, одягала малого в дівчачі платтячка та запускала коси, а пізніше змушувала (от горе!) займатись музикою. Насправді довгі дитячі сорочки з рюшами та янгольські кучері були всього-на-всього даниною Вікторіанській моді. І цілком природно, що заможна й поважна пані Гемінґвей – музикантка за професією, до речі – одягала усіх дітей, наче янголят і змушувала співати в церковному хорі. Усе, як то кажуть, в трендах 1900 років.
 
 
- Показова мужність Папа́ межувала з його вразливістю та нервовою неврівноваженістю. Від цих рис найбільше страждали жінки Гема та літературні критики. Історія пам'ятає випадок нападу Гемінґвея на критика Макса Істмена. Висміюючи нарис молодого Ерні про традиції іспанської кориди «Смерть після полудня», Істмен писав: «Гемінґвею не вистачає впевненості в тому, що він повноцінний мужчина». Критик запевняв: так писати може лиш чоловік, який «носить на грудях накладку зі штучного волосся». Минуло багато років, перш ніж письменник зустрів критика в кабінеті редактора Максвелла Перкінса. Гемінґвей образу не забув: він кинувся на Істмена і здер з нього сорочку. «Що ти мав на увазі, коли звинувачував мене в безпорадності?», – кричав письменник показуючи критику натомість свої волохаті груди.

- Інакше, як «міцним горішком» Ернеста не назвеш: він пережив Першу світову з численними осколковими ранами ніг, чотири авто- і дві авіакатастрофи. Після останньої, коли їхній з дружиною літак впав над рівниною Серенгеті в Африці, письменник отримав перелом черепа, струс мозку, розриви внутрішніх органів. Гем як письменник і журналіст висвітлював п’ять воєн, зокрема громадянську війну в Іспанії, радянсько-фінську та китайсько-японську війну.
 
- Друга світова війна мала би залишити далеко не юного письменника «за бортом» подій. Але Папа́ цього допустити не міг. Письменник переобладнав свого човна «Пілар» (з особистого дозволу Рузвельта), щоб патрулювати німецькі човни біля берегів Куби. Цей вчинок страшенно дратував тодішнього голову ФБР Дж. Едгара Гувера. А третя дружина Гема – відома журналістка Марта Ґеллгорн – відкрито називала це спробою отримувати безкоштовне пальне для риболовлі.

1,250 грн1,066 грн
У КОШИК Icon

- Одну зі своїх останніх книг – «За річкою, в затінку дерев» 51-річний Ернест присвятив четвертій дружині Мері Велш. Це офіційна версія, бо неофіційна тягнула на добрячий скандал. І все через 19-річну ілюстраторку роману венеційську художницю Адріану Іванчич. Книжка, насичена відвертими сценами, описувала любов зрілого полковника Кентвелла та юної венеційської графині Ренати. Чимало збігів художнього твору і реальності призвели до того, що аристократична родина Андріани наполягла на припиненні листування та зустрічей дівчини з письменником. Проте крапку в стосунках поставили навіть не заборони батьків, а проблеми зі здоров'ям (фізичним і психічним) у письменника. Після останньої зустрічі з Гемом, розчарована венеційка вискочила заміж за заможного графа.

- Не секрет, що головними пристрастями Папа́ були жінки, корида, полювання, рибальство та випивка. Якщо перші чотири схильності Гем пояснити не міг навіть сам собі, то випивка була для нього певною анестезією. «…Через цю черепно-мозкову травму (отриману після падіння літака над Африкою – ред.) я кажу жахливі речі і сам чую свої слова. Це недобре», – писав він своєму другові Бернарду Беренсону. Випивка допомагала письменнику загасити і фізичний біль, і психологічно відволіктися від тиску суспільства. Після того, як Гем написав дуже зухвалого листа сенатору Маккарті, на нього ополчився Комітет з антиамериканської діяльності, що полював на «лівих».

- «Людину можна знищити, але неможливо перемогти», – писав Ернест. Він знищив сам себе, коли  у віці 62 років покінчив із життям. Щоправда, оточення до «знищення» також доклалося чимало. Під кінець життя, в середині 50х, у письменника начебто розвинулась параноя: він вважав, що в його будинку на Кубі встановлена «прослушка». Це вже зараз, після розсекречення архівів,  стало відомо, що за Гемом справді слідкувало ФБР і причиною того була фінансова підтримка, що йшла від письменника до лівих республіканців у Іспанії. А наприкінці 50х параною, депресивні розлади та більшість психічних недугів «лікували» електрошоковою терапією. Після серії таких процедур Папа́ втратив здатність писати, а отже – і сенс життя.

- Про сімейне прокляття Гемінґвеїв у поважній літературі зазвичай мовчать. Зате напів поважні видання обсмоктали цю тему з усіх боків. І не безпідставно: схильність до депресивних розладів та самогубств у сім'ї передається від покоління до покоління. Добровільно з життя пішли батько письменника – Кларенс, сестра й брат Гема – Урсула і Лестер. 1961 року кулю в голову собі пустив і сам Гемінґвей. 1996 року на річницю самогубства діда наковталась фенобарбіталу внучка письменника – ньюйоркська фотомодель Марго Гемінґвей. 2001 року за дивних обставин (офіційна версія – інфаркт) в тюремній камері попереднього затримання округу Маямі-Дейд помер наймолодший син Ернеста – «Джіджі» Грегорі, за який кілька років до того змінив стать і став Глорією Гемінґвей. «Складно пояснити, як це: коли у тебе люблячий, деспотичний (але переважно з добрими намірами) батько і чому це в кінці кінців зводить з розуму», – розмірковував в одному з інтерв'ю Грегорі.
 

«Розважливий мрійник»
Террі Пратчетт, автор 40 романів з циклу «Дискосвіт»
 
- До 10 років один з найвідоміших британських фантастів Террі Пратчетт не читав взагалі і був дуже далекий від художньої літератури. Аж поки йому до рук не потрапив фентезійний роман англійського письменника Кеннета Грема «Вітер у вербах». До кінця життя ця книга була його улюбленою. Проте до літературного Олімпу було ще далеко. Через рік, 1959-го, Терренс вступив до школи з технічним спрямуванням – Wycombe Technical High School.

- У 13 років Террі написав своє перше оповідання «The Hades Business», яке опублікував в шкільному журналі, а вже через два роки – 1963 році – воно з'явилося в журналі «Science Fantasy». За цю публікацію Пратчетт отримав гонорар £ 14, які витратив на друкарську машинку. Це стало поворотним моментом у його біографії – за кілька років він кинув технічну школу заради журналістики.
 
- Початково цикл «Дискосвіт» замислювався як пародія на кліше у фентезі і сатира на сучасне суспільство. Першою книгою (а швидше навіть збіркою повістей) став «Колір магії» (1983), який хоч і не створив ажіотаж серед читачів, але був першою серйозною сходинкою в творчості письменника. З простої пародії цикл про Дискосвіт швидко перетворився на деталізований й продуманий книжковий Всесвіт.

- Через десять років після створення «Дискосвіту», Террі Пратчетт став найпопулярнішим сучасним автором в Великобританії. Успіх не впав йому на голову зненацька: заради популярності Террі та все його сімейство добряче гарували, не пропускаючи жодної нагоди публічного вистпупу. Пратчетт багато виступав на телебаченні, попіклувався, щоб на основі його книг почали виходити мультфільми, теле- і радіопостановки. За мотивами «Дискосвіту» було створено чотири комп'ютерні гри, при цьому дочка Пратчетта – журналістка Ріанна – написала сценарій до гри «Overlord». За книгами «Колір магії», «Химерне сяйво», «Варта! Варта», «Морт» створили комікси, зняли сім фільмів, найвідоміші з яких – «Колір магії» та «Душевна музика». Врешті решт, це дало свої результати: 2003 року 15 творів Пратчетта увійшли в список «200 кращих книг за версією BBC».
 
2,340 грн1,989 грн
У КОШИК Icon

- Упродовж 1990-х років його книги, видані у твердій обкладинці, продавалися краще, ніж у будь-якого іншого письменника-сучасника. Твори Пратчетта складають приблизно 1% від усіх книг, проданих у Великобританії, а загальний тираж (різними мовами світу) перевищує населення України і сягає позначки 50 мільйони.

- Першу фан-групу Террі Пратчетта в інтернет-мережі створив сам Террі Пратчетт. Більше того, письменник щодня активно її підтримував, переписуючись з прихильниками й відповідаючи на кожне без винятку запитання.

- Мати Пратчетта не втрачала жодної нагоди пожалітися приватно і публічно на лиху долю її сина. Вона була переконана, що письменник у Великобританії приречений на голодну смерть. Заспокоїти матусю Террі вдалося лиш після того, як він придбав свій перший будинок.

- Символом Террі Пратчетта є креслатий чорний капелюх – письменник мав їх цілу колекцію. Саме такі капелюхи прикрашають обкладинки і форзаци його книг.
 
- Улюблена тварина Пратчетта – орангутанг. Письменник був одним із засновників британської спільноти із захисту орангутангів (Orangutan Foundation UK). Недарма саме цей примат є одним з найпопулярніших персонажів «Дискосвіту» – бібліотекарем Невидимого університету.

- Відомим захопленням письменника були комахоїдні рослини, яких той вирощував у своїй оранжереї.

- Окрім Дискосвіту, Пратчетт створив кілька підліткових книжок і три дитячі. Однією з найцікавіших його робіт для тінейджерів вважаються «Добрі предвісники», написані з іншим відомим автором фентезі, товаришем Пратчетта – Нілом Гейманом. Книга обігрує фільм жахів «Омен» і розповідає про двох друзяк – янгола та демона, яким дуже добре живеться на Землі й ніхто з них не хоче Апокаліпсису, проте щоб запобігти кінцю світу їм доведеться добряче попотіти.
 
- Дуже часто біля імені письменника можна зауважити лицарський титул «сер». Англійська королева нагородила письменника орденом Британської імперії за величезний внесок у літературу. Аби повністю відповідати титулу, Пратчетт замовив ковалеві викувати йому меч з метеоритного заліза.

- Піти з життя Сер Терренс, звісно, вирішив також публічно, заздалегідь сповістивши громадськість. У серпні 2009 року він підтвердив, що страждає від  рідкісної форми хвороби Альцгеймера. Видання The Daily Mail опублікувало його відкритий лист, в якому письменник придумав для себе ідеальне закінчення життєвого шляху: «Волію померти, сидячи в кріслі в своєму саду, з келихом бренді в одній руці, і «айподом» із записами Томаса Талліса – в інший. А якщо почнеться дощ, я переберуся в бібліотеку». Террі помер через шість років, працюючи до останнього: начитував свої нові твори через програму, що розпізнавала голос і перетворювала його в текст.
 
Вам може бути цікаво
Дивні, але захопливі: 3 книжки, від яких неможливо відірватись
(Не)ідеальні люди в ідеальному світі: рецензія на книгу Елізабет Ґілберт «Місто дівчат»
Ганна Лелів про віру в себе і «928 миль від дому»
Топ-5 книг від Наталі Іваничук
Одеська книгарня-кав`ярня Старого Лева не працюватиме 8-11 червня
Онлайн-презентація збірки Анни Малігон «Розарій»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати