0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
З книгою веселіше: дотепні новинки від Старого Лева
«– Твої батьки теж були революціонерами?
– Мої – ні, – відповів Джим. Це був гумор.
– Гумор?
– Ага, така штука, щоб жити було веселіше».
Олег Сенцов «Другу також варто придбати»
 
Апокаліптичний роман Олега Сенцова про вторгнення прибульців на Землю, мандрівка у часі від Доржа Бату, присвячена неймовірним пригодам Моцарта в Нью-Йорку, продовження культового «Щоденника Бріджит Джонс» Гелен Філдінґ та історія поневірянь безробітного кінооператора від польської авторки Катажини Ґрохолі. Що об'єднує ці книги? Вони нещодавно поповнили полиці книгарень «Видавництва Старого Лева». Але не лише. Згадані новинки веселі й водночас зворушливі, допомагають позбутись стресу й поганого настрою, тому чудово пасують до літньої відпустки.
 
 
Перебуваючи в російському полоні, Олег Сенцов знайшов розраду в письменництві. Раніше у «Видавництві Старого Лева» вже виходили друком збірки малої автобіографічної прози «Жизня» та «Маркетер». А наприкінці весни з'явилась книга, написана Сенцовим під час ув'язнення в Якутії 2017 року.
 
«Другу також варто придбати» – апокаліптична історія, в якій, втім, не менше реального, ніж фантастичного. Одного дня на територію США висадилися представники позаземної цивілізації. Їхня місія – врятувати людство від техногенної катастрофи. Задля досягнення цієї благородної мети рептилоїди скасували електрику, а також почали встановлювати власні порядки, спрямовані на відновлення гармонії з природою.
 
Читати новий роман Олега Сенцова і смішно, і страшно водночас. Смішно, бо масштаби абсурдності апокаліптичної реальності вражають. Страшно, бо складно утриматись від проведення паралелей між ситуацією, яку описує автор, та подіями, що розгорталися в Криму піля анексії півострова Російською Федерацією. У цьому контексті вибір Джима Гаррісона, який проходить шлях від невдахи та підкаблучника до затятого революціонера, набуває особливо важливого значення для українців:
 
«Джим думав про те, скільки ж життів і от таких доль погубило чиєсь прагнення змусити всіх жити за одним, чужим образом та подобою. І про те, що з цим «кимось» треба якось боротися – за можливість вибору власної долі, за право жити власним життям».
 
 
Історіями про мандрівки у часі складно здивувати, але Доржу Бату вдалося. Можливо тому, що головним героєм своєї нової книги автор обрав не звичайного смертного, а самого Вольфганга Амадеуса Моцарта. І потрапив видатний композитор не куди-небудь, а в один з найбільших мегаполісів світу. Моцарт перенісся з Відня кінця XVIII століття до Нью-Йорка 2018 року, який завдяки QR-кодам, розміщеним всередині книги, можна побачити на власні очі, не виходячи з дому. До того ж на читачів, які сумують за персонажами книг «Франческа. Повелителька траєкторій» і «Франческа. Володарка офіцерського жетона», очікує приємна несподіванка.
 
З легкої руки Доржа Бату Моцарт отримав шанс прожити життя інакше. Він міг так і залишитися б одним із мільйонів загублених у Нью-Йорку, якби не зустрів українську нелегалку Стейсі. Спочатку історія цього дивака здалась дівчині суцільним божевіллям. Але «якщо Вольфганг виглядає, як Моцарт, грає, як Моцарт, і поводиться, як Моцарт, то, скоріше за все, це і є Моцарт».
 
Разом зі Стейсі Вольфу доведеться відчути на собі всі «радощі» життя нелегальних емігрантів, знайти справжніх друзів, здобути популярність та навіть взяти участь у розбірках наркоторговців. Тож якщо ви, як і я донедавна, вважаєте Моцарта нудним нафталіновим «чуваком у перуці з коробки цукерок», саме час позбутись стереотипів і прочитати «Моцарт 2.0».
 
 
Бріджит Джонс – персонажка вигадана, але багато читачів впізнають у цій панянці свої риси. Адже кожному з нас час від часу хочеться стати кращою версією себе. От і Бріджит не втрачає надії схуднути, відмовитися від шкідливих звичок, зробити успішну кар'єру та побудувати здорові стосунки з чоловіком своєї мрії. Однак втілювати свої плани в життя їй вдається з перемінним успіхом:
 
«Я впевнена в собі, відкрита до нових ідей, ефективна самодостатня жінка, з абсолютно досконалим внутрішнім світом… А-а-а! Телефон».
«Бріджит Джонс на межі здорового глузду» належить до тих книг, які самі просяться до рук під час відпочинку. В іронічній манері Гелен Філдінґ розповідає про життя звичайної жінки за тридцять, яка намагається знайти баланс між друзями, роботою та особистим життям. Від подій, зображених у книзі «Щоденник Бріджит Джонс», життя головної героїні дещо змінилося. Проте свої думки вона, як і раніше, довіряє щоденнику, а кожен свій крок обговорює з найближчими друзями – «штабом любовних стосунків».
 
Здається, що Бріджит нарешті змогла порозумітися з Марком Дарсі. Але на шляху до омріяного «і жили вони довго і щасливо» героям доведеться подолати чимало перешкод, адже Бріджит має талант потрапляти в безглузді ситуації, а потім героїчно шукати з них виходу. Цього разу їй «пощастить» взяти інтерв'ю у Коліна Ферта (так, у того самого містера Дарсі з екранізації роману «Гордість і упередження» 1995 року) та навіть опинитись в епіцентрі міжнародного скандалу з наркотиками. Одне слово, нова мандрівка з Бріджит Джонс буде цікавою й непередбачуваною. Приєднуйтесь!
 
 
Польську письменницю Катажину Ґрохолю часто порівнюють з британкою Гелен Філдінґ. І це неспроста, адже авторок об'єднують спільні теми, легкий та водночас іронічний стиль. «Г'юстоне, у нас проблеми» справді нагадує «Щоденник Бріджит Джонс», проте кінооператору Єремії дуже бракує оптимізму Бріджит. Натомість кожен день у його житті нагадує біг з перешкодами. Безробітний і самотній, він постійно тільки те й робить, що жаліє себе та скаржиться на жінок:
 
«Варто відповісти жінці на одне питання, як воно миттєво випускає бруньки і множиться у геометричній прогресії. А коли, а чому не сьогодні, а навіщо завтра? Такого не буває з чоловіками. Завтра – то завтра. Колись – це колись».
Чорна смуга в житті Єремії затягнулась. Зрештою йому не залишається нічого іншого, як взятися за розум і спробувати розібратися зі всіма накопиченими проблемами.
 
Це той випадок, коли неприємний і грубуватий на перший погляд герой з кожною прочитаною сторінкою розкривається по-новому, а легковажна й кумедна оповідь виявляється глибокою й щемливою історією про вплив дитячих травм на життя в дорослому віці.
 
Вам може бути цікаво
Мій квітучий рік
Таке різне Різдво
Відкладена помста – як особиста релігія
Вірш дня. Остап Сливинський
Як нагодувати диктатора: таємниці кухарів найжорстокіших тиранів ХХ століття
Галина Вдовиченко і Фоззі – про вік, досвід і читачів
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати