Вибір та усвідомлення: 5 підліткових історій про дорослішання
Макарик Віталіна
07.05.2020
Дорослішання – процес захопливий і болісний. Виростаючи зі своїх старих мрій, уявлень про світ, з комфортного затишного кубельця, що зветься дитинством, вчорашні дітлахи трансформуються і фізично, і ментально. Переосмислюють світ та своє місце в ньому, вчаться брати на себе відповідальність (або ж втікають від неї), спостерігають, як іскристі дитячі фантазії розсипаються на попіл, вибудовують стосунки з представниками протилежної (або й своєї) статі, батьками, друзями, грошима, майбутнім…
Кожна історія про дорослішання – у чомусь універсальна, адже в ній, більшою чи меншою мірою, присутні ці «болі росту», цей дискомфорт трансформації. Але також кожна із них оповідає про унікальний досвід, про особливий аспект дорослішання.
«Містраль», Анджела Наннетті, або Прощання з мріями
Сильний і стрімкий північно-західний вітер, який лютував у ту ніч, коли народився син доглядача маяка, визначив характер хлопчика. Так його і назвали – Містралем. Найстарший у батьків, він почувався володарем цього острова, оббігав босоніж усі схили і пляжі, підкорив найнебезпечніші стрімчаки і дослідив прибережні глибини. Тож не дивно, що коли він зустрів Хлою, чужоземку, золотоволосу русалоньку, яка оголеною випірнула з моря, і сказав, що він – король цього острова, вона йому повірила. Хлоя пообіцяла повернутися, і Містраль чекав на це довгі роки. Чекав і плекав мрії – про королювання на острові, про море, про її золоте волосся…
Змалечку Містраль потроху бунтував проти батькових заборон і вірив, що зможе жити довго і щасливо на своєму острові. Але з дорослішанням приходить усвідомлення реалій, на які ти не маєш впливу: що ця земля, яку ти вважаєш своєю, має свого власника, що море буває жорстким із тими, хто його любить (як, зрештою, і чужоземні дівчата), що твоє походження і статки часто-густо визначають твою долю, як би ти їй не опирався, і що мрія, на яку ти плекаєш роками, може назавжди зникнути за горизонтом, залишивши по собі пінявий слід суму і гіркоти. Ця історія Анжели Наннетті – як острів, осяяний сонцем і зацілований хвилями, на якому час від часу здіймається сильний руйнівний вітер. Але після нього знову з’являються промені надії.
«Це всі ми», Євгенія Завалій, Марія Фоя, або Відповідальність за природу
Екологічна повість для молодших підлітків знайомить читачів зі школярами з приміського містечка. Головний герой Андрій любить виходити з дідусем у море і навіть заприятелював зі зграєю дельфінів, які часто плавають неподалік. Та однієї осені хлопець помічає, що їхньому човну все важче прокладати дорогу поміж острівців сміття, що гойдається на хвилях. А незабаром їм з мамою-ветеринаркою доводиться рятувати Бебі – найменше дельфінятко, яке ледь не задихнулося через пластикові відходи. Зустріч із небезпекою змушує хлопця та його друзі задуматися про проблему переробки відходів. Так вони започатковують шкільний проєкт, який згодом переросте у загальноміську ініціативу.
Письменниця Євгенія Завалій та ілюстратора Марія Фоя не просто привертають увагу підлітків до теми захисту довкілля. Їхні герої з пасивних дослідників проблеми стають проактивними учасниками життя місцевої громади. «Адже місто – це всі ми», – кажуть вони. Відтак, спільними зусиллями, долучаючи до своєї ініціативи інших містян, вони виводять власну ідею на той рівень, коли її уже не можливо проігнорувати. Усвідомлення відповідальності кожного за природу, за середовище, в якому живеш, а також того, що твоя думка має вагу і ти можеш впливати життя своєї громади, – це дуже важливий крок до дорослішання (а його, варто зауважити, не всі формально дорослі особи зуміли пройти!). І герої повісті «Це всі ми» чудово із ним упоралися.
«Хроніки Південного», Рімантас Кміта, або Вибір майбутнього
Роман, який отримав перемогу в номінації «Найкращий дизайн» читацької підліткової премії «Навиворіт», на батьківщині автора, у Литві, став справді культовим. У ньому йдеться про дорослішання у 90-ті. Але проблеми, з якими стикається головний герой, – який фах обрати, чим зайнятися в майбутньому, на що спрямувати свою енергію і як, зрештою, бути з коханням, – актуальні для старшокласників усіх часів.
Він – типовий «спортсмен» з Південного, спального райончика у місті Шяуляй. Гравець у регбі, кмітливий хлопець, який вміє «крутитися» (безцінне у 90-ті вміння!), не боїться ризикувати, знає ціну грошам і брендовому одягу. Він думає про те, що навчання в школі, з усіма тими знаннями, які не застосуєш в реальному житті, –то марнування часу. І націлюється на професію, що дасть йому щоденний шматок хліба. Та потім зустрічає її – дівчину з, так би мовити, «вищого» світу: гімназія, англійська, верхова їзда, книжки… Чи можете ви повірити в те, що завдяки їй він покине регбі і почне писати вірші? Але у цьому щирому, дотепному і глибокому романі Рімантаса Кміти можливо усе. Адже дорослішання – це часто абсолютно неочікувані зміни.
«Розірваний кадр», Оксенія Бурлака, або Цінність життя
Підлітки ризикують. Доведено тінейджерами-екстремалами, відчайдушними блогерами-руферами, які заради крутого кадру готові зависнути на одній руці над багатометровою порожнечею. Такими, як Філ. Небезпечні зависи і трюки на висотках – не тільки задля порції адреналіну, а й заради бомбезного контенту, яким зможе вражати підписників, заробляти блогерством непогані гроші, тримати біля себе найпопулярнішу дівчину школи, гламурну Барбі, а ще, можливо, обскакати найшаленішого руфера міста – Койота. Смерть сприймається як лякалка зануд-батьків та поліцейських. Аж поки Філ не зустрічає ту, яка дивилася смерті в очі. Ту, з якою нарешті почувається справжнім. Ту, у стосунках з якою так важко не налажати…
Яскраві герої нової повісті Оксенії Бурлаки – це типові представники покоління альфа, дітей Мережі, які живуть так, наче за ними постійно стежить око камери, у спалахах якої треба якнайвигідніше виглядати. Та вони, попри свою розкутість і прагматичні стосунки з грошима, так і лишаються дітьми, коли йдеться про базові цінності – життя, здоров’я, не кажучи вже про щирість у стосунках. Зрозуміти їхню справжню вартість – значить подорослішати. Іноді, щоправда, це не вдасться зробити без втрат.
Тираж закінчився
«Антон великий», Ґюдрун Скреттінґ, або Стосунки із грішми
Гроші вирішують все – за таким принципом живе чимало сильних світу цього. Але по-справжньому зрілими є лиш ті, хто зумів побудувати з ними усвідомлені стосунки, без фанатизму накопичування і споживацтва. Й Антону ще тільки належить це зрозуміти. Знайомий читачам за повістями «Антон та інші нещастя» й «Антон та інші зі зграї», цей хлопець разом із друзями задумує дуже крутий і благородний проєкт. Вони розробляють ідеї для бізнесу, аби заробити трішки грошей і оплатити їхньому приятелю шкільну подорож (бо той собі не може цього дозволити). Та в процесі Антон знайомиться зі справжніми багатіями і розуміє: цього йому мало. Він мріє про теплі краї, басейн удома й автомат для газованої води. А отже – про купу грошей.
Сповнена кумедних ситуацій і драматичних поворотів книжка розповідає історію про те, як легко, ідучи за порядною метою, збитися на манівці, розгубити друзів і втрапити в таку курйозну халепу, що не знаєш, сміятися тобі чи таки плакати. Герої повісті вчаться заробляти перші «дорослі» гроші, працювати в команді, протистояти спокусам і вирішувати труднощі, на своєму досвіді випробовують типові злети і провали бізнесменів-початківців, а головне – усвідомлюють справжню цінність нематеріальних речей.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно