0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Все було як треба
Уривок з книги Зої Казанжи «Як би я була». Переклад з російської – Оксана Думанська.
 
***
 
Все було як треба. І пасьянс, і життя.
 
Він дуже вродливий. Вона аж ніяковіла. Перед подружками й родичами. Ну, й перед людьми на вулиці, коли вони йшли поряд.
 
Вона – хирлява мишка. Очі – так, великі, а більше нічого й нема.
 
Мама дивилася смутно. Вона знала, що буде далі.
 
Всі знали. А вони – ні. Дуже вродливий чоловік і дуже мишка – жінка.
 
Він задихався, коли її бачив. Вона знала. Та хто б їй повірив?
 
Він зустрічав її після роботи, і вони йшли гуляти. Вона дихала поруч, дзвеніла голоском і тримала свою долоньку в його руці.
 
Вдома вона пекла млинчики і любила сидіти на стільці, підклавши під себе праву ногу.
 
І нічого не було потрібно. Млинчики. Цей стілець. Долонька в руці…
 
Ще – цілувати кінчик вушка. І шепотіти ніжні слівця. І завмирати, і мовчати, і літати…
 
Буденність ніяк не наставала. Любов мала дійти кінця. Дуже вродливий чоловік і дуже мишка – жінка спростовували всі біохімічні процеси.
 
* * *
 
Ні, ніхто не повірить. Вродливий чоловік може покохати мишку. Та не надовго. У неї має бути подруга. Нахабнувата і модельної зовнішності. Такі завжди виграють біля мишок. І та її подруга повинна його спокусити. А мишка їх упіймає на гарячому. І випаде з вікна. Сімнадцятий поверх. Без шансів. А він одружиться з красунею. Не зразу – за півроку. Одначе красуня виявиться стервом. Вони розлучаться. Він усе життя ходитиме на могилку мишки…
 
* * *
 
Ні, навіть якщо повірять, то засміють. Банально. Краще хай мишка його покине. Підступно – задля полярного пілота. Цікаво, зараз є така професія? Або – задля капітана далекого плавання. Одного разу вона йому скаже, що їй трапилася справжня любов, збере речі і поїде на Volvo капітана, який чекатиме на неї біля під’їзду. А красень піде в монастир…
 
* * *
 
Та ні! У це точно ніхто не повірить! А може, вона покохає… жінку, а він виявиться її братом по батькові, котрий їх з мамою колись покинув, поїхав у якесь далеке місто – і ось вона, іронія долі…
 
* * *
 
Дуже вродливий чоловік і дуже мишка – жінка пили чай. Вона не мала красуні-подруги. Вона не випадала з вікна. Вона не пішла до іншого. Він не виявився її братом по батькові.
 
Вони пили чай.
 
Ілюстрація Даші Ракової
 
 
Вам може бути цікаво
Слідопитенята
Знижки до 50% на дитячі книжки!
Даруємо знижку на книжку тижня: «Однакові чи різні? Геноміка»!
Роман «Югославія, моя батьківщина» Ґорана Войновича – переможець премії «Анґелус»!
Домашня бібліотека: варто чи ні
«Нормальні люди» Саллі Руні: селінджерівський бестселер на новий лад чи біблія міленіалів?
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати