Вірш дня. Юлія-Ванда Мусаковська
11.08.2014
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
чотири стіни, і глухо неначе в танку,
і це фіолетове плаття старе, як світ
воно пам’ятає перші наші світанки,
де липи, немов обурені пуританки,
до нас простягали кістляві долоні віт
і це фіолетове плаття старе, як світ
воно пам’ятає перші наші світанки,
де липи, немов обурені пуританки,
до нас простягали кістляві долоні віт
чотири стіни, і фото заплющить очі,
бо парко, бо тисне у скроні йому картон
і я забуваюся… просто забути хочу
неголені щоки, зовсім дитячий почерк
на шиї родимку, погляд, зухвалий тон
бо парко, бо тисне у скроні йому картон
і я забуваюся… просто забути хочу
неголені щоки, зовсім дитячий почерк
на шиї родимку, погляд, зухвалий тон
чотири стіни – коробка з-під черевиків,
з місцевої флори й фауни – цвіль та міль
і пилом осядуть спогади на повіки…
нечувана річ – довіритись чоловіку
і Шляхом Чумацьким
пустити його
по сіль
з місцевої флори й фауни – цвіль та міль
і пилом осядуть спогади на повіки…
нечувана річ – довіритись чоловіку
і Шляхом Чумацьким
пустити його
по сіль
Юлія-Ванда Мусаковська
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно