Вірш дня. Володимир Бєглов
25.01.2017
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Спати під різними ковдрами, проте неодмінно разом.
Мати власний квітник і садок, і виноград біля входу.
Чути, як їде хлібна машина. Відкласти достатньо часу
На гарні тихі сніданки, на гарну тиху погоду.
Просити тебе: «Візьми молока по дорозі додому».
А більше ні в кого ні про що ні за що не просити.
Трохи боятися втратити, трохи боятися втоми,
Трохи боятися жити «як люди нормальні», сито.
Знати собі, що, звичайно, і це закінчиться. Знати з власного досвіду.
Мити підлоги, тріпати килим в суботу. В неділю друзів «до нас» запросити.
Чути, як ти сопеш. Чути, як дощ об дашок. Грітись від тебе вдосвіта.
…Поцілувати твою долоню і до обличчя її притулити.
Володимир Бєглов, із поетичної збірки «FAITHBOOK»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно