Вірш дня. Ростислав Мельників
23.08.2017
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
поїзди моєї республіки
не завжди приходять вчасно
поїзди моєї республіки
не завжди знають своєї наступної станції
інколи вони їдуть безвісти і не повертаються взагалі
тоді розпачливий крик проймає залізницю
подейкують
то голосить привид першого паровоза
рейки для котрого пропалили цей жилавий степ
поїзди моєї республіки
ніколи не зважають на подібні дрібниці
їхні колеса щоразу вибивають нові ритми старих легенд
і це дає підстави не зважати на подібні дрібниці
навіть коли рейки вкриваються іржею і трухнуть шпали
навіть коли вимкнені усі семафори й сигнальні вогні
навіть коли пожовклі від часу мапи сполучень
не передбачають жодного руху
і всі колії ведуть у тупик
поїзди моєї республіки
розрізають тишу
вони їдуть
адже
у них
як і в моєї республіки
немає вибору
Ростислав Мельників, із поетичної збірки «Апокрифи степу (поезії 1992–2012 рр.)»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно