Вірш дня. Ростислав Мельників
26.05.2017
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Останні дощі розстріляють місяць...
я одягну небо вже після
того
як взую асфальт
і пов’яжу на шию
чорну хмарину
потім —
я піду до тебе через усе місто
з букетом у руці
строкатої пісні
і весело лоскотатиме лоба
мій хвилястий скальп
я зустрінусь з тобою у кленах
таких здорових
та ще більш сором’язливих
і зізнаюсь тобі у коханні
далі
я розповім про країну кульбабію
твоя посмішка залунить очима
я злечу:
летітиму довго-довго
ЯК РАПТОМ — прокинусь
впавши на спину
Ростислав Мельників, із книги «Апокрифи степу (поезії 1992–2012 рр.)»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно