«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
– Дівчино, рибчино, подай же ручину,
Подай же другую, най поцілую
Білую рученьку, устонька гожі, як тії рожі,
Поцілуй в серці біль заворожить.
– І ручку подала б, і поцілувала б,
Та ну ж хто чатує, поцілуй чує,
Піде обмовонька зараз лукава, піде неслава.
Що ж би матуся на це сказала?
– Кохана, сплять люди, хто ж слухати буде?
Заснула й калина ген коло млина.
Ще соловейко лиш милу розважить і спати ляже,
Він хоч почує, то не розкаже.
– Дам руку на хвилю, та уст не нахилю,
Боюся, погуби, мій ти голубе
Видная річенька, милий козаче,
Хто ж сиротині таке пробачить?
– Не бійся, миленька, хоч нічка видненька,
А місяць хоч світить, він не помітить,
Яснії зіроньки лягають спати, хто ж буде знати?
Дай же устонька поцілувати!
Роман Купчинський
Фото– kampot.org
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно