Вірш дня. Павло Коробчук
09.05.2016
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
поривчасті, ніби вітер, сни. ночі у поїздах.
душ не припускають жодні математичні розрахунки.
рахуєш до трьох, до пів на п’яту, щоб не поїхав дах.
думки тримаєш розфасовані у пакунки.
життя це перше, про що у тебе ніхто не питав.
тепер ти не питаєш нікого про свою смерть.
поняття “постійність” розуміється як бетонна плита,
до якої тебе прикували. та справжню твердь
зустрічаєш лише після довгих пошуків і перевтілень,
так, ніби вперше виймаєш з вух, як із рани, вату.
в жодних юридичних інстанціях немає відділень,
які би могли позбавити тебе права оживати.
Павло Коробчук
Фото - Erik Johansson
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно