Вірш дня. Остап Сливинський
Сливинський Остап
25.10.2019
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Сізіф
Перший будинок був надто високий і тонкостінний, і його повалив вітер.
Другий будинок — о, золота галявино! — був дитям завеликої любові,
і з нього ми вийшли у різні двері.
Третій будинок мав стояти міцно, як смалений бик, але війна покликала
мене руйнувати чуже.
Четвертий будинок мав бути посудиною любові помірної, але одного вечора
я став зайвим у ньому.
П’ятий будинок забрали люди на вантажівці і двох мотоциклах.
У шостому будинку моїми були лише руки, що його будували.
Сьомий будинок приходить до мене, як недодивлений сон,
у якому за обіднім столом сидите усі ви, а я щоразу виходжу на ґанок поплакати
і повертаюся, вмиротворений.
Остап Сливинський, із поетичної збірки «Зимовий король»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно